Львів який працює: нове обличчя міста і тих, хто його будує

Ринок праці у 2025-му – це ринок кандидата. Сьогодні вже не компанії обирають працівників, а працівники – роботодавців. Вони вирішують, де, як і за скільки працювати. І якщо раніше до робітничих вакансій ставились скептично, то сьогодні це – реальна можливість стабільного заробітку з прозорими умовами.

Чи справді університетський диплом – єдиний квиток до успішної кар'єри? У Львові дедалі більше людей обирають інший шлях – простий та зрозумілий.

Пошук персоналу завжди був викликом. Але повномасштабна війна значно посилила цю проблему, адже змусила тисячі людей змінити місце проживання, професію або взагалі переосмислити, ким і для кого вони хочуть працювати. У результаті – справжній кадровий голод. Навіть у Львові, де зовнішньо професійний ринок виглядає активним, ключовий ресурс – людський – лишається критичним.

Український ринок праці сьогодні спирається на тих, хто залишився в країні. Львів, як один із ключових центрів ділової активності, особливо гостро відчуває нестачу кадрів – навіть попри зростання населення внаслідок внутрішньо переміщених осіб. Та де ж шукати працівників, коли традиційні методи залучення не діють, як раніше?

Львівщина сьогодні – не лише культурна столиця, а й новий центр українського бізнесу. За даними Опендатабот, саме цей регіон прийняв найбільше релокованих компаній – 199 за перші два роки повномасштабної війни. Разом із новими офісами й цехами у Львів «переїхала» й конкуренція за кадри. Тож перед бізнесом постало стратегічне питання: як збудувати команду «на завтра» вже сьогодні, попри таку конкуренцію?

Коли ми чуємо про «роботу руками», часто уявляємо людей у будівельних касках, робочій уніформі та з сумкою інструментів. Проте справжні «золоті руки» мають безліч облич. У Львові та інших великих містах України зростає попит на працівників, без яких неможливо уявити повсякденне життя – вантажників, слюсарів, швачок, пекарів. Тих, чия щоденна праця часто залишається непомітною, але є незамінною.

Серед сотень резюме, модних термінів «soft skills» і «time management» легко забути, що за кожним зверненням стоїть жива людина. Іноді за словом «стресостійкість» ховається мама, яка шукає стабільну роботу. А за «гнучкістю» – студент, що хоче підзаробити між парами. Fillin бачить саме це: не просто набір навичок, а особистостей з реальними запитами та цілями.