Виконавці:
- Оксана Рапіта, фортепіано
- Мирослав Драган, фортепіано
Програма:
Мирослав Скорик.
- 5 джазових пʼєс:
- «Приємна прогулянка»
- «Навʼязливий мотив»
- «Каприз»
- «Візерунки»
- «В народному стилі»
- Сюїта екстравагантних танців:
- «Вихід і щось іспансько-мавританське…»
- «Сумний блюз»
- «Канкан зі старої грамофонної плити»
- Джазові парафрази творів Людвіга ван Бетховена та Фрідеріка Шопена:
- «Місячна соната»
- «Апассіоната»
- Мазурка ля мінор
- «До Елізи»
У цьому концерті музика Мирослава Скорика джемить із Бетховеном, перетворює «Місячну сонату» на парафраз, а класичний канкан — на грамофонну ілюзію з улюбленого ресторану.
Філармонія, яка з 2020 року носить ім’я Скорика, на його день народження повертає в концертний зал ту частину його спадщини, що завжди тримається трохи осторонь академічної серйозності — але саме тут найясніше видно, з якою свободою цей композитор поводився з матеріалом, своїм і чужим.
Програма починається з циклу «П’ять джазових п’єс» для фортепіано — мініатюр, у яких Скорик працює не з джазом як стилем для імітації, а з джазом як мовою, у яку входить так само природно, як у фольклорну ідіому. «Приємна прогулянка», «Нав’язливий мотив», «Візерунки», «Каприз», «В народному стилі» — кожна п’єса як окрема настроєва замальовка. Серцем вечора стає цикл «Чотири джазові парафрази класичної музики» для фортепіано в чотири руки: «Місячна соната» Бетховена в першій частині, «Апасіоната» в другій, мазурка Шопена ля мінор і «До Елізи» — класичний хіт-парад, переведений у ритмічну й гармонічну систему джазу так, ніби сама ця музика завжди там жила. «Три екстравагантні танці» для фортепіано в чотири руки — окрема музична подорож світом: «В іспансько-мавританському стилі», «Сумний блюз», «Канкан ніби зі старої грамофонної плити». Останній — це Скорик у його кінематографічнішому вимірі, де чути не сам танець, а вже його старий шипучий запис.