Виконавці:
- Віталія Голубнича, сопрано
- Ніна Карпінець, сопрано
- Маріанна Лаба, сопрано
- Ірина Стефанко, сопрано
- Наталія Грановська, контральто
- Василь Понайда, тенор
- Олена Владиславська, фортепіано
- Олена Маркевич, фортепіано
- Оксана Мота, ведуча
Програма:
- Гаетано Доніцетті. «Ave Maria»
- «Barcarola»
- Джоаккіно Россіні. «Serenade»
- «La promessa»
- Гаетано Доніцетті. «Il sospiro»
- Вінченцо Белліні. «Angiol di pace»
- Гаетано Доніцетті. Арія Адіни з опери «Любовний напій»
- Арія Анни з опери «Анна Болейн»
- Арія Неморіно з опери «Любовний напій»
- Джоаккіно Россіні. «Венеціанська регата»
- Вінченцо Белліні. Арія Джульєтти з опери «Ромео і Джульєтта»
- Арія Ельвіри з опери «Пуритани»
- Джоаккіно Россіні. «Тарантелла»
О, Італіє! Земля, що благословила нас оперним мистецтвом. Сама твоя мова бажає поєднатись з музикою в мелодійних аріях, а пристрасний темперамент втілюється в емоційних та часто досить пікантних сюжетах — кохання, зрада, ревнощі і в залежності від жанру — щасливе возз’єднання або ж трагічна смерть. Для публіки ХІХ століття похід в оперу був і місцем зустрічі щоб продефілювати в новому вбранні, обговорити свіжі плітки або ж владнати власні справи, випити ігристого і… якщо сюжет достатньо цікавий, а виконання майстерне — зацікавитись що ж відбувається на сцені.
Відродження італійської опери пов’язують з трьома італійцями, котрі були справді віддані оперному спадку своєї країни — Джоаккіно Россіні, Гаетано Доніцетті та Вінченцо Белліні. У ХІХ столітті голос Італії, що бажала знову об’єднатись в єдину країну, звучав все гучніше в мелодійних аріях цих композиторів, повернувши до життя славнозвісний стиль бельканто — випробування майстерності співаків у видобуванні гарного звука, контролю дихання, веденні музичної фрази та, зрештою, передачі всього емоційного спектру їхніх персонажів.
На камерній сцені Львівської філармонії не буде оперних декорацій. Пануватиме більш особиста атмосфера — тільки майстерність солістів, фортепіано та близькість слухача. А ще вибрані твори композиторів — від зовсім камерних жанрів, що яскраво характеризують Італію — це серенада (лірична любовна пісня), баркарола (мрійлива пісня венеційського гондольєра), тарантела (запальний танець Півдня), ніжні та сповнені надії пісні на релігійну тематику — до найкращих зразків оперних арій.