Виконавиця:

  • Олена Мацелюх, орган

Програма:

  • Йозеф Брідґе. Fanfare in D
  • Олександр Гоноболін. Молитва
  • Жан Ален. Літанія
  • Олександр Гоноболін. Хмари світла
  • Деніс Бедард. Прелюдія і Токата на тему Victimae Paschali Laudes
  • Вʼячеслав Назаров. Духовна музика
  • Александр Гільманн. Токата з Сонати № 1

Програма концерту рухається від тиші молитви до гуркоту тріумфу — і це не метафора, а буквальна драматургія вечора. Відкриває його Fanfare Йозефа Брідґа. Далі — два твори Олександра Гоноболіна, Молитва і Хмари світла, між якими розміщена одна з найзагадковіших сторінок французького органного репертуару.

Літанія Жана Алена — твір, написаний молодим французьким органістом у 1937 році, за три роки до його загибелі на фронті у 29 років. Ален не встиг стати старим майстром — він залишився вічно молодим голосом, і Літанія досі звучить як молитва, яка не знає, чи буде почута: тривожна, наполеглива, нескінченно повторювана — мов справжня літанія. Орган тут не величний, а вразливий.

Центр другої частини концерту — Прелюдія і Токата на тему Victimae Paschali Laudes Деніса Бедара. Григоріанський антифон «Victimae Paschali» — один із найдавніших великодніх співів західної церкви, секвенція XII століття, яка ставить пряме запитання: Dic nobis Maria — розкажи нам, Маріє, що бачила ти у дорозі? І сама відповідає: порожню гробницю і воскреслого Христа. Бедар бере цю мелодію і перетворює її на органний діалог між запитанням і відповіддю, між прелюдією-роздумом і токатою-тріумфом.

Після духовної музики В’ячеслава Назарова вечір завершує Токата з Сонати №1 Александра Гільманна — і тут орган нарешті говорить на повний голос. Гільманн, один із засновників французької органної школи XIX століття, писав цю токату як демонстрацію можливостей нового романтичного органа — інструмента, який щойно навчився імітувати оркестр. У контексті цього вечора токата перестає бути просто віртуозним фіналом: це той самий момент, коли темрява відступає остаточно.

Олена Мацелюх проведе цю подорож — від молитви до слави, від тиші до торжества — як єдине безперервне висловлювання.

Бо світло сильніше темряви. Життя перемагає. І воскрес.