Спільне музикування Phoenix String Quartet та Миколи Гречуха — це не просто концерт, а святкування дружби й творчого співтовариства. Між музикантами панує природна музична довіра: вони відчувають дихання одне одного, нюанси артикуляції й фразування, що формуються не тільки на репетиціях, а й у щоденному професійному діалозі. Саме ця довіра робить кожне виконання живим свідченням взаєморозуміння: музиканти не лише відтворюють ноти, а й діляться спогадами, емоціями та відвертою творчою щирістю з публікою.
Для шанувальників камерної музики це буде зустріч двох різних, але взаємодоповнювальних світів — інтимності Шимона Лакса й вишуканості Йоганнеса Брамса — у виконанні артистів найвищого класу.
Програма:
- Ш. Лакс — Струнний квартет №4
- Й. Брамс — Квінтет для кларнета та струнного квартету, сі‑мінор, op. 115
Струнний квартет №4 Шимона Лакса (1901–1983) — твір, у якому XX століття постає не як відмова від традиції, а як її тонке переосмислення. У квартеті звучать напружені інтонації та виважена драматургія, що поєднують класичну форму й модерністську палітру, створюючи камерний діалог, сповнений внутрішньої напруги й щирості. Це музика, яка спонукає слухача прислухатися до найтонших відтінків ансамблевого звучання.
Квінтет для кларнета та струнного квартету, сі‑мінор, op. 115 (1891) Йоганнеса Брамса — один із шедеврів пізнього романтизму. Твір відкриває кларнет як майже вокальний голос — ніжний, розмовний, інтимний. Чотири частини розгортають широкий спектр емоцій: від медитативної лірики до урочистої піднесеності й глибокої камерної напруги. Написаний для Ріхарда Мюльфельда, квінтет і сьогодні звучить як зразок витонченої камерної архітектури й демонстрації можливостей інструмента.