Виконавці:
- Степан Сивохіп, гобой
- Сергій Гаврилюк, скрипка
- Оксана Литвиненко, віолончель
- Академічний камерний оркестр “Віртуози Львова”
- Сергій Бурко, диригент
Програма:
- Фелікс Мендельсон-Бартольді. Симфонія для струнного оркестру № 10
- Отторіно Респігі. Adagio con variazioni для віолончелі з оркестром
- Микола Лисенко – Богдана Фроляк. Елегія “Сум” для віолончелі і струнних
- Антоніо Паскуллі. Концерт на мотиви опери «Фаворитка» Доніцетті (Concerto sopra motivi dell’opera “La favorita” di Donizetti)
- Олександр Козаренко. «Sinfonia Estravaganza»
- Алла Сіренко. «Чакона спротиву» для скрипки і струнного оркестру (2024, прем’єра)
- Отторіно Респігі. Ancient Airs and Dances, Suite № 3
- Italiana
- Arie di corte
- Siciliana
- Passacaglia
Модераторка – Марія Левкович
Цей концерт — як палітра часу: від барокових перегуків до тривожної сучасності, від юнацького натхнення Мендельсона до гобоїстичної віртуозності Паскуллі. Програма сплітає воєдино голоси століть, народів і індивідуальностей, утворюючи єдиний, пульсуючий музичний організм.
Академічний камерний оркестр “Віртуози Львова” під орудою Сергія Бурка — у центрі цього руху. Їм довірено вести слухача крізь симфонічний світ юного Мендельсона, де кожна нота звучить як спонтанна радість творення, — до глибокого, проникливого Adagio con variazioni Респігі, що розкриє весь ліризм і теплоту віолончелі в руках Оксани Литвиненко.
Микола Лисенко у своїй «Елегії “Сум”» (в оркеструванні Богдани Фроляк) виводять емоційний контрапункт вечора — ніжний і водночас гострий, як спогад. А далі — вибух фарб: Антоніо Паскуллі переведе увагу до італійської оперної сцени через віртуозні пасажі гобоя Степана Сивохіпа. Вражаюча техніка, гнучкість ліній, майже театральна експресія — цей твір не просто грається, він дихає.
«Sinfonia Estravaganza» Олександра Козаренка звучатиме як музичний ребус — інтелектуальна гра із формою, стилями та контекстами. Її розшифровка залишиться в пам’яті як відгомін несподіванки. Завершення — дві дзеркальні події: прем’єра «Чакони спротиву» Алли Сіренко, що прозвучить у виконанні Сергія Гаврилюка, є напруженим голосом сучасності. І, нарешті, третя сюїта «Старовинних арій і танців» Респігі — наче схід сонця після бурі, спокійна і врівноважена.
Це буде вечір, де барокова тінь торкається сучасного світла, а кожен соліст — як мандрівник, що несе свою історію в загальну симфонію. І кожна з цих історій — варта тиші після оплесків.

