До 65-річчя заснування Львівського камерного оркестру «Академія»

Виконавці:

  • Софія Соловій, сопрано
  • Андрій Карпяк, флейта
  • Назарій Пилатюк, скрипка
  • Жанна Микитка, фортепіано
  • Петро Довгань, фортепіано
  • Антон Сопіга, гітара
  • Львівський камерний оркестр «Академія»
  • Артур Микитка, керівник і концертмейстер
  • Ігор Пилатюк, художній керівник і диригент

Програма:

  • Антоніо Вівальді (1678–1741). Увертюра до опери «Олімпіада», RV 725
  • Вольфганг Амадей Моцарт (1756-1791). Концертна арія для сопрано та фортепіано з оркестром «Ch’io mi scordi di te?», KV 505
  • Крістоф Віллібальд Глюк (1714–1787). Сюїта з балету-пантоміми «Дон Жуан»
  • Мирослав Скорик (1938-2020). «Диптих»
  • Lamento
  • Perpetuum mobile
  • Мирослав Скорик (1938–2020). «Memory» для флейти з оркестром
  • Богдана Фроляк (1968*). «Ноктюрн» для скрипки з оркестром
  • Астор П’яццолла (1921–1992) – Мирослав Скорик (1938–2020). «Meditango»
  • Астор П’яццолла (1921–1992). «Fuga y Misterio» для скрипки з оркестром
  • Вільям Болком (1938*) – Мирослав Скорик (1938-2020). «Graceful Ghost/Граціозні привиди»
  • Рішар Ґальяно (1950*). «Танго для Клода»
  • Мирослав Скорик (1938-2020). «Гуцульський танець» з музики до фільму «Тіні забутих предків»

Тепло деревʼяного тембру, прозорість струнного звучання і емоційна палітра людського голосу — у святковому концерті до 65-річчя Львівського камерного оркестру «Академія» переплелись епохи, стилі й національні образи. Солісти концерту — Софія Соловій, Назарій Пилатюк, Андрій Карпяк, Жанна Микитка, Антон Сопіга та Петро Довгань — разом з оркестром створять музичний простір, де «Дон Жуан» Глюка співіснує з «Memory» Скорика, а танцювальні ритми П’яццолли трансформуються крізь авторське прочитання українського маестро. Під орудою Ігоря Пилатюка та Артура Микитки кожен твір зазвучить по-особливому — з пошаною до традиції й натхненням до нового.

Святкова програма концерту – це не лише ретроспектива, а й маніфест живої музичної традиції, що невпинно розвивається. Тут поруч звучать арія Моцарта з її драматичною щирістю й «Гуцульський танець» Скорика, наповнений карпатською енергією. А твори сучасних композиторів — Богдани Фроляк, Вільяма Болкома, Рішара Ґальяно — доводять, що академічна музика сьогодні відкрита до діалогу з різними культурами та стилями, залишаючись емоційною і чесною. Це концерт про памʼять і продовження, про коріння й рух уперед.