Виконавці:

  • Віоліна Петриченко, фортепіано
  • Євген Крук, скрипка

Програма:

Людвіґ ван Бетховен:

  • Романс фа мажор, тв. 50
  • Варіації на теми народних пісень тв. 107
  • Соната №9 для скрипки та фортепіано ля мажор, тв. 47

Людвіґ ван Бетховен – найчастіше виконуваний композитор класичної музики у світі! Він є одним із найважливіших представників культурного життя Європи. Інтерес до його музики завжди залишався незмінно високим впродовж століть. Ще за життя він отримав неабияке визнання та за мірками своєї епохи був дуже заможною людиною, при цьому залишаючись одним із перших «вільних» митців.

Вже традиційно у грудні, до дня народження композитора, Львівська національна філармонія презентує слухачам музичні вечори, які цілком складають композиції Бетховена.

Написана у 1803 році Соната для скрипки та фортепіано стала музичним фурором раннього ХІХ століття. Працюючи над нею, Бетховен не здогадувався, що саме цей твір виведе його на стежку відчайдушного опору долі. Він прагнув створити Сонату, яка б засліплювала своєю динамікою, енергією, віртуозністю, тож цілком зрозумілою була і повна назва «Sonata per il Pianoforte ed uno violino obligato in uno stile molto concertante come d’un concerto/Соната для фортепіано й скрипки у висококонцертному стилі».

Та вже через два роки вона увійшла в історію, як Соната присвячена скрипалю Рудольфу Крейцеру, адже під час премʼєрних виконань не лише музика запамʼяталась бурхливістю та експресивністю, а і вдача Бетховена, який спершу написав її для Джорджа Бріджтауера. Та після сварки з музикантом переприсвятив сонату іншому скрипалю – Рудольфу Крейцеру.

Її у програмі супроводжуватимуть Варіації на теми народних пісень тв. 107, темою однієї з яких стала написана філософом Семеном Климовським пісня «Їхав козак за Дунай». Ймовірно, до її написання Бетховена підштовхнула дружба та багаторічна підтримка графа Андрія Розумовського – нащадка останнього українського гетьмана. Мавши доступ до багатої бібліотеки графа, Бетховен міг скористатись однією зі численних нотних збірок та надихнутись українською темою. Пісенністю оповитий і один з двох інструментальних романсів композитора – Романс фа мажор. Делікатніший від великих музичних форм, однак достатньо сконцентрований, цей жанр став викликом для Бетховена, який композитор щедро розділив з усіма виконавцями твору, наділивши Романс технічною вимогливістю та класичною виваженістю.