Новела «Злодій» переносить нас в замкнений простір гуцульської хати. Серед ночі злодій заліз у комору Гьоргія. Господар, захищаючи своє, калічить незваного гостя. Він вирішує покликати за свідків сусідів та винести йому вердикт «жити чи умерти». Ґазди п'ють, говорять і поводяться так, наче вони прийшли до сусіда допомогти заколоти свиню. Несумірність злочину і кари, холоднокровна жорстокість селян пояснюється тим, що для них злодій на рівні з худобою, бо не належить до спільноти та чужий. Їх обурює, що злодій цілує руку господарю хати, апелюючи тим самим до християнського співчуття, або ж, загалом, до універсального закону рівності всіх людей. Що переможе – здоровий глузд і милосердя, чи жорстокість у серцях та оковита, що забирає розум…