Голос творця, промова оратора, роздуми про вічне – в програмі концерту “Органні варіації на впертий бас” від киянина Богдана Дем’яненка.

“Ідея зіграти органну програму з творів у формі варіацій на basso ostinato у мене виникла досить давно, однак нагода втілити в життя цей задум з’явилася тільки зараз”, – розповів про концерт органіст. Дем’яненко уже виступав у стінах Львівського органного залу взимку, граючи власні перекладення партесних творів для органа. У радісному передчутті травневого виступу музикант розповів про твори, які виконає цього разу.

Поліфонічні варіації на повторювану послідовність басових звуків (basso ostinato у перекладі – “впертий” або “наполегливий бас”) з’явилися у часи Бароко. До варіацій відносяться пасакалії, чакони та ґраунди.

Одним із перших авторів, який будував цілу музичну композицію на наполегливому повторенні мелодії в тому самому голосі, був Джироламо Фрескобальді. Річеркар із його збірника “Fiori musical” (“Музичні квіти”) звучатиме у травневому концерті.

Варіації на basso ostinato можуть передавати різні образи. Італійські композитори писали пасакалії та чакони у мажорі, в характері танцю. Таку Пасакалію До мажор Бернардо Стораче виконає в цей вечір Богдан Дем’яненко.

З поширенням у німецькій органній музиці пасакалія стала більш “серйозною”. Наприклад, у творчості Йоганна Пахельбеля є чакони-роздуми, найкрасивіші з яких – ре мінор і фа мінор – також прозвучать на концерті.

Дітріх Букстегуде писав емоційно насичені пасакалії. Виконуючи їх, органіст стає подібним до оратора. Саме така Пасакалія ре мінор разом з іншими творіннями Букстегуде і Пахельбеля, що їх маленький Йоганн Себастьян переписував із нотної бібліотеки брата, надихали Баха. На завершення концерту прозвучить знаменита Пасакалія та фуга до мінор Баха. Тональність до мінор – тональність творця, перша за рахунком, але з трьома бемолями при ключі. Тема basso ostinato, яку органіст виводить педалями на початку твору, звучить як Глас Божий.

Богдан Дем’яненко – орган

Дж. Фрескобальді – Токата та річеркар з остінато у п’ятому голосі (з циклу “Fiori musicali”)

Б. Стораче – Пасакалія До мажор

Й. Пахельбель – Чакона ре мінор

Й. Пахельбель – Чакона фа мінор

Д. Букстехуде – Пасакалія ре мінор

Д. Букстехуде – Пасакалія до мінор

Х. Кабанільєс – Пасакалія першого тону (ре мінор)

Г. Перселл – Ґраунд до мінор

Й.С. Бах – Пасакалія та фуга до мінор

Тривалість: понад годину