Ференц Ліст.  «Долина Обермана»  з циклу «Роки Мандрів» 
Олександр Скрябін. 24 прелюдії, ор. 11
Пауль Гіндеміт. Соната № 3

ІІ Фестиваль літньої пори «Pizzicato e cantabile»

Наше життя сповнене контрастів: день і ніч, радість і журба, біла весільна фата і траурна стрічка жалоби, народження дитини і розпач втрат на війні... Білі й чорні смуги перемежовуються в долі кожної людини і цілих народів. Особливо яскраво відчували ці контрасти митці епохи романтизму, але й ті композитори, котрі творили століття тому, чи творять зараз є свідками кардинальних змін і потрясінь. Не випадково свою сюїту для двох фортепіано Дебюссі назвав «У білому і чорному».

Саме у кольорі клавіш, яких торкається піаніст, цей контраст набуває значення професійної орієнтації. А ось почує слухач у цьому торканні ущипливі нотки чи спів душі – залежить від майстерності виконавця.