Крістофер Пардіні. «Надзвичайна благодать»
Йоганн Себастьян Бах. Прелюдія і фуга Ре мажор
Леон Боельманн. Готична сюїта 
Ференц Ліст. Хоральні варіації на тему Йоганна Себастьяна Баха «Weinen, Klagen'...»
Ференц Ліст. «Аве Марія»
Ференц Ліст. Фантазія і фуга B-A-C-H
Богдан Котюк. «Benedictus – благословен» 

Ці два прийоми звукотворення присутні на всіх етапах еволюції людства. Символами театрального та музичного мистецтва у Стародавній Греції стали авлос та кіфара, на яких грали боги Діоніс та Аполлон. Біблійний цар Давид співав псалми у супроводі свого псалтеріума. Орфей акомпонував собі, торкаючись струн ліри. Здавна у епічних жанрах використовували поєднання співу з грою на щипкових інструментах. Зокрема, у супроводі кобзи-бандури творили свої думи й українські кобзарі. Та й тепер спів під гітару поширений в усіх куточках нашої планети.

З того часу, коли Папа Римський Віталіан у 666 році запровадив обов'язкове використання органа для супроводу Святої Літургії, інструмент набуває сакрального значення. Органісти та композитори, котрі пишуть для цього інструменту, часто молитовно звертаються до Всевишнього. У музичних молитвах BENEDICTUS трактується і як «Благословен, хто йде в ім'я Господнє», і як «Нехай буде ім'я Господнє благословеннее».

Свій сольний речиталь органістка Олена Мацелюх уклала з творів композиторів різних епох, конфесій і християнських земель.