Трагікомедія за п’єсою Семюеля Бекета.
День за днем повторюється: настає ранок, день, ніч і так щодня. Вони чекають – біля дерева, на поляні, в театрі, в світі, нашому не бездоганному світі. Герої поринають та занурюють присутніх у світ Бекетівського абсурду. Чи нашого абсурду? Ця п’єса про акторів. А їхня гра чи забавляння деякими речима призвела таки до результату - до нового очікування на нового Ґодо.
«Ця п’єса – Біблія Театру Абсурду. І велика шаранда, яку одні примудряються перетворити на тригодинну «нудьгу», інші ж узагалі не розуміють, про що й навіщо грають. Про що завгодно ставлять «Ґодо» - про диваків, дурнів, філософів. Курбасівці своєчасно підстелили солому, поставивши і зігравши… про себе. Про акторів. Про балакучих метушливих і непосидючих лицедіїв, які жонглюють марними словами й непотрібними предметами»
Олег Вергеліс, «Дзеркало тижня»
- Переклад з англійської – Володимир Діброва
- Режисерська провокація – Олекса Кравчук
- Візія – Влодко Кауфман
- Костюми – Наталка Шимін / Юлія Рибка
- Світло – Петро Гуменюк