...Англія. Середина ХIХ століття. Зародження фотографії. Тоді цей геніальний винахід людства ще так не називався. Термін “фотографія” з’явився дещо пізніше. Тому сер Генрі Фокс Тальбот, запропонувавши свій спосіб відтворення зображень на звичайному акварельному папері, назвав
його “калотипія” (kalos – “краса” по-грецьки). Папір розмочувався у спеціальному розчині, висушувався, а потім у камері-обскурі сонячні промені “малювали” на ньому красу оточуючого світу. Саме в такий спосіб створював свої фотографії шотландець Девід Октавіус Хілл, визнаний у другій половині 19-го віку першим фотохудожником у світі.
Сьогодні, в епоху цифрового шаленства, це мало кому відомо. Але жоден з тих мільонів пікселів, які ви маєте на матриці свого апарату, не замінить жодного з зерен шляхетного срібла, що завжди було в основі справжньої фотографії. Зараз‘’фотки фоткають’’ майже всі. Фотоапарат при цьому навіть не потрібен – достатньо ‘’мобільника’’. Потім, напевно,будуть запальнички, брелоки і таке інше. А чи буде ФОТОГРАФІЯ? Стверджую: буде! Допоки будуть її справжніентузіасти. Такі як, наприклад, Роман Семен. Лікар-стоматолог за фахом, він весь свій вільний час присвячує фотографії.Маючи, звісно, сучасну цифрову апаратуру, він із захопленням використовує класичну аналогову техніку. Його “арсенал”,мабуть, найбільший у Львові. Карданні камери, традиційні “гармошки” на форматну плівку, різні моноклі, пінхоли, тілт-шифти... Всьго й не перелічиш. Роман власноруч обробляє фотоматеріали, виготовляє саморобний папір, хімічні розчини – і все заради отримання не тільки “задоволення від процесу”, а й кінцевого результату, тобто художнього зображення.
Колись ця течія у фотомистецтві називалася “пікторіалізмом”. Потім, з удосконаленням фототехніки, про пікторіальнуфотографію років на сто майже забули. Але, коли людство до нудоти наїлося цифрового ерзацу, почався зворотній процес.І зараз все більше і більше фотографів у світі віддають перевагу не ІМІТАЦІЇ фотографії у цифровому форматі (бо у такому вигляді вона є віртуальною, а не МАТЕРІАЛЬНОЮ), а її аутентичній сутності. Такі зображення, власне, і представлені уневеликій, але унікальній експозиції Романа Семена. І це не просто “ретро”. Це – вінтаж, ексклюзив. Бо фотографії існуютьв одному екземплярі. Повторити їх неможливо. Можливо тільки створити нові. Що, напевно, і буде надалі робити Р. Семен.
Відтак, ми стоїмо на порозі епохи ренесансу (тобто відродження) справжньго мистецтва фотографії. Без ГМО.
Куратор проекту – Юрій Шипунов (Заслужений
фотохудожник Міжнародної федерації фотомистецтва,
керівник Школи творчої фотографії “Dominic”)
