Запрошуємо відвідати виставку авторських прикрас «Ювелірна нота Буковини», яка відбудеться у рамках ювелірної виставки «ЕлітЕКСПО» з 27 лютого по 1 березня у Львівському палаці мистецтв. Організатори заходу «Енциклопедія художнього металу» та виставкова компанія ПрАТ «Гал-ЕКСПО» представлять ювелірне ремесло Гуцульщини та Буковини, яке не залишить байдужими поціновувачів цього мистецтва.
Безкоштовне запрошення: http://www.galexpo.com.ua/elit/
ЮВЕЛІРНА НОТА БУКОВИНИ: Костянтин Кравчук, Манолій Руснак, Штефан Пержан
Своєрідні латунні прикраси з геометризованим декором і архаїчною язичницькою символікою вироблялися на Гуцульщині та Буковині здавна. Тут народне ювелірне ремесло носило назву мосяжництво. У першій чверті ХХ ст. осередками мосяжництва були села Косівського, Путильського, Вижницького (сучасна Чернівецька обл.) повітів. Взаємодія народного мистецтва і професійного вишколу розпочалася у Школі сницарства, столярства і металевої орнаментики у м. Вижниці на Буковині (1904). Однак, звернення до спадщини нажаль тут не стало визначальним для профілю навчання у 1970-х - 1980-х рр. Головну стилістичну лінію ювелірства цього періоду сформували запрошені з Росії представники красносельської школи філіграні.
Саме у такому технічно-стилістичному руслі працювали спочатку найвідоміші майстри Чернівців, зокрема, Манолій Руснак. Ранні твори майстра є прикладом визначальної орнаментики філіграні у поєднанні мельхіору, срібла з бурштином чи перламутром. Деякий відхід від цих «стандартів» прослідковується у творах наприкінці 1970-х рр. Від «радянських» тенденцій ювелірної моди Манолій Руснак намагався відійти, розв’язуючи нові пластично-композиційні завдання. Експериментував зі стилістикою модерну, авангарду, концептуального мистецтва. (гарнітури «Сердолік» 1974; «Космос», «Салют перемоги» 1976).
Особливу ноту в симфонію буковинського ювелірства XX ст. вписав випускник Вижницького училища 1972 р. Костянтин Кравчук. Від часу його дебюту у ювелірній справі – гарнітуру «Весна» (1972) до персональної виставки в Чернівцях (1999) створено десятки виробів, продемонстрованих на виставках у Москві (1982), Києві (1983, 1987, 1995-1998), Івано-Франківську (1998). Авторському почерку майстра притаманне тяжіння до геометризованих динамічних композицій, овало і лусковидних форм, що поєднуються на протиставленні напруг, фактур, ажурних та цільних площин. Композиційним центром переважної більшості срібних брошок і кольє є камінь: агат, цитрин, онікс, корал, топаз та ін. К. Кравчука надихає зірково-космічна тематика, романтика польоту, водної стихії. Гарнітури «Всесвіт», «Мелодія» (1997), «Стожари» (1999), кольє «Міраж», брош «Політ» (1997). Асоціативне звучання каменю у втіленні образних ідей майстер доповнює розкутою чіткістю техніки випилювання, зерню, оксидуванням. Зрідка застосовує і нетрадиційні матеріали: лазерні диски, нейлон, титан. Серед завдань ставить досконале розкриття естетики каменю, підкреслення його краси металевим обрамленням різнофактурних площин неправильних форм. Його динамічні композиції утримують спокійне округле плесо коштовного каменю, який часто супроводжують техніки зерні та карбування.
Гідним тріади показових представників буковинського ювелірного мистецтва від 1985 року виступає Штефан Пержан. Він лауреат міжнародних виставок у Москві (1992, 1994), срібної медалі на київській виставці (1990) (браслет «Маковий цвіт», гривна «Лісова пісня»). У цих творах майстер гармонійно поєднував поліхромію мельхіору, обсидіану, фіаніту, бурштину, улюбленого перламутру, малахіту. Міжнародне самоствердження ювеліра доповнили виставки в Петербурзі, в Чернівцях, Києві, Австрії, Румунії, Польщі, Чехії. Характерну ошатність і настроєву піднесеність композицій найчастіше задає форма каменю, мушлі, мозаїчна поліхромія доповнюючих матеріалів.
Нині авторське ювелірство Буковини особливо тісно поєднує рукотворне начало з місцевими природніми мотивами та матеріалами як джерельною базою для натхнення. Ця особливість відчутно впливає і на характер нових виробів, представлених на виставці. У творах очевидно переважає ексклюзивна мистецька, а не комерційно-салонна складова. Самостійність сучасного явища, іменованого як «Ювелірна нота Буковини», може вимірюватися і рівнем оригінальності ідеї, і віртуозністю її втілення.