Розміщені у колі – символічній геометричній формі душі та аури, лиця анфас, без прицільного погляду – це портрети інтимного самозанурення у внутрішні відчуття і стани особистості.
Образи меланхолії, страхів, втоми, натхнення, піднесення, замріяності… До прикладу – хлопець із печаттю пальмової гілки на устах – перебуває у славі, чоловік із проникаючою в отвори тіла золотою рибиною – стає воротами духу, що проникає у нього, а розгублена людина з клубком червоних ліній в руках – заплутує себе все більше і більше…
Творчість Ярини, її іконоподібні лики – це як потокова поезія, а не публіцистика, чи інструкція. Її не потрібно читати буквально. Навіть сама художниця не пояснює їх. Це лиш чуттєве занурення у образні асоціації і смисли. Що їх вони дарують.