Голова вмістилище наших раціональних та ірраціональних думок, саме в голові, а не у серці – художній метафорі , як відомо насправді зароджуються наші емоції та почуття. Від неї ідуть тоненькі ниточки, лінійні і нелінійні зв’язки на фізичному і метафізичному рівні з нашим тілом, душею та космосом.

Художниця Людмила Давиденко використовує техніку малярства, що нагадує ризому – в біології розростання кореневища рослин і проводить із цими ниточками фарби на полотні аналогії з нелінійними зв’язками на філософському рівні. А образом для відображення цих понять є голова людини, що як відомо – усьому голова.

На виставці окрім людських облич мальованих на полотні вперше з’являться об’ємні керамічні скульптури, виконані в техніці яку Людмила сама назвала ризоми і яка з полотна поширилась в її глиняну пластику.

Людмила закінчила керамічний факультет та працювала за фахом впродовж тривалого часу. Проте, як художник-кераміст не проявляла себе вже років десять.