Виставка акварелі «Прозорість квітки», яка присвячена памяті Заслуженого художника України з м.Одеси Василя Понікарова.

Ошатний, прекрасний у своїй натхненності і святковості світ постає перед нами в роботах одного з найяскравіших і національно-самобутніх художників України. Ім'я Заслуженого художника України Василя Понікарова любителі акварелі добре знають. Вiн художник-віртуоз, що знав і володів всіма секретами акварелі, працював легко і радісно. На питання – У чому секрет його майстерності? – Художник завжди відповідав просто: «У постійній роботі». За більш ніж 55 років творчої діяльності він створив десятки тисяч шедеврів, що розлетілися по всьому світу. У ювілейному для себе 1999 році, Василь Андрійович отримав ще одне підтвердження своєї майстерності: Гран-Прі в Парижі, на виставці приватних колекцій акварелi.

Практично все життя художника пов'язане з Одесою. Після війни він став вихованцем Одеського державного училища ім. Грекова. Його викладачами були чудові живописці А. Шокавуненко, П.Волокідін, Т.Фраерман. Одного разу, знайомлячись з роботами студента і оцінивши киплячий, як лава, темперамент Понікарова, розвинене почуття колориту, Леонід Овсійович Мучник порадив: «Тобі необхідно писати аквареллю. По-моєму, це – твоє! »Поникаров прислухався до поради відомого художника, уважного педагога, і з того часу не розлучався з водяними фарбами. Надалі художник удосконалював свою майстерність в стінах Московського поліграфічного інституту. Однак, незважаючи на московський вишкіл, його мистецтво виражає те стрижневе, головне, що відрізняє «одеську школу» пейзажного живопису – колоризм, ліризм, артистизм.

Кожен народ має свою особливо шановану квітку. Яскраві квітки маку з блискучими, ніби атласними, пелюстками в Україні вважають символом краси і молодості. Це від матері – Євдокії Гордіївни, майстрині-рукодільниці, що розписувала яскравими фарбами печі, стіни мазанок собі й сусідам «на радість», щоб «будинку посміхалися людям», перейшла до нього на все життя любов до рідної природи, квітам. Завдяки таланту, художник вловив і висловив інтонації української культури, зумів донести «на радість людям!» Її теплий і людський тембр, народну філософію добра.

Представлені на багатьох виставках в Україні та за кордоном, відомі далеко за межами нашої країни, роботи Понікарова користуються незмінним успіхом у глядачів. І відбувається це тому, що все свое життя Майстер закохано, натхненно, невпинно показував всім, як прекрасний і радісний світ, що він так добре знав і відчував.