У інтерпретації Етелли Чуприк прозвучать чотири сонати Людвіга ван Бетховена - це дорогоцінний дарунок людству. Симфонічність цих творів, їх змістовність й пейзажність та надзвичайне багатство образів поряд із постійною боротьбою митця з оточуючим світом характеризує постать класика. У Сонаті зрілого періоду під номером тринадцять, композитор демонструє надчутливе сприйняття музики та м’який ліризм. У сонаті для фортепіано пізнього періоду , що має номер 31 - зіткнення світлих ліричних згадок композитора із несподіваною дійсністю. 
32 сонати Людвіга ван Бетховена – це демонстрація композитором усього життя людини, адже у своїх сонатах він – і тонкий психолог, й знавець найфіліграннішої фортепіанної техніки, і художник, що зображає відтінки світлотіні.