Влітку час минає непомітно. Природа втішає красою, стишує міську круговерть, заспокоює і обнадіює. У краєвидах Петра Сипняка ці властивості проступають дуже переконливо. Причину такої щедрої любові автор розповів мистецтвознавцю та колекціонеру Володимирові Гусару: «Природа для мене є просто програмна річ. Якби не ті бабині квіти довкола хати, не ті верби, яблуні, пагорби, то не знати, чи міг би я все це так сприймати, відчувати і розуміти. Моя баба вишивала, і ті вишивки завжди були біля мене. Всі стіни були завішані ними. Килимів тоді не було, бо хто тоді міг собі це дозволити. Пам’ятаю: була така велика вишивка, на якій була вишита червона калина, а під нею багато квітів, якась дівчина, ангели. Звичайно, що ми всі живемо серед природи, але тільки окремим дається все це так пережити, осмислити. Значить, мені так випало, і я до того є призначений».

Нагода оглянути полотна Петра Сипняка у камерній атмосфері кав‘ярні є до кінця червня. Заходьте!

Про автора

Петро Сипняк народився 29 січня 1959 року у селі Лани неподалік міста Галич на Івано-Франківщині. У 1985 році закінчив навчання у Львівському Інституті прикладного та декоративного мистецтва.

Член Національної Спілки художників України.
Член Спілки художників «Клуб українських митців».
У 2014 році отримав почесне звання Народного художника України.