Про вірші як історії, про вірші-передбачення, про війни пам'ятей, про поезію і творчість, про любов і пошук себе і того, що в тобі – під час презентації книги.

Коли правда, що всі ми - ходячі книжки, тоді книга Ірини Старовойт «Гронінгенський рукопис» написалася з оберненої перспективи мандрів. Тут європейські вірші про українську пам'ять і забуття, і детективні родинні історії. Про батьківщину як особисту причину. Про глибинні зусилля майбутнього. Про генетичний страх, але й осмислену перемогу над ним. Вірші без чернеток, без гальм, без кордонів.

«Гронінгенський рукопис» - друга збірка Ірини Старовойт, яка з'явилася на світ аж після 17 років поетичного мовчання. Її видало «Видавництво Старого Лева». Візуальний ряд до цієї книги створив творчий дует Романи Романшин і Андрія Лесіва («Аґрафка»), оформивши її у неймовірно чудовій естетиці синього кольору, що переносить нас у світ голландський кахлів, у світ Гронінгему, в якому є й чимало України, адже у оформленні «Аґрафка» використала родинні фотографії Ірини.

Про вірші як історії, про вірші-передбачення, про війни пам'ятей, про поезію і творчість, про любов і пошук себе і того, що в тобі – під час презентації книги.

Iрина Старовойт народилася 6 липня 1975 р. у Львові. Авторка і ведуча книжкового ревю «ТоМи» на обласному телебаченні (1996-1999). Лауреатка першої премії видавництва «Смолоскип» (1999). Належала до літературної групи «Нечувані». Практикуючий філолог, викладачка історії європейських літератур ХІХ-ХХ ст., доцент кафедри теорії літератури Львівського університету ім. Івана Франка. Учасниця ІІ Європейського форуму культур (Люксембург, 2005), Конференції жінок-письменниць Центральної та Східної Європи (Комаром (Угорщина) / Комарно (Словаччина), 2008) та Y Форуму перекладачів (Вірменія, 2011). Членкиня Асоціації українських письменників. Донька своєї мами і мама своєї доньки.