Виставка проводиться в рамках проекту «110 років Музикальної кам’яниці» та присвячена українським музичним діячам першої половини ХХ ст.
Яким є "музичний портрет" Львова – європейським чи суто галицьким? Ймовірно, це місто має своє особливе, тільки йому притаманне обличчя. Одна з прикметних характеристик галицької столиці окреслена так: "музика в камені". Своєрідний "музичний архітектурний ансамбль" Львова творять міські театри, провідну партію серед яких веде Львівська Опера. Красу і велич музичної архітектури міста підкреслюють будинки філармонії та музичного училища, органний зал і численні храми, а також звукова гама львівських парків. "Музичні профілі" давнього Львова – багатоликі та мультинаціональні, представлені іменами талановитих митців. Серед найяскравіших особистостей минулого, які пов’язані зі Львовом, є польський композитор доби Ренесансу Мартін Леополіта, австрієць Франц Ксавер Моцарт (наймолодший син Вольфганга Амадея Моцарта), відомий німецький теоретик музики Філіп Кірнбергер (учень Йогана Себастьяна Баха), польський музикант Юзеф Ельснер (ректор Варшавської консерваторії, учитель Фридеріка Шопена), видатний скрипаль Кароль Ліпінський (суперник і друг Паганіні) та чимало інших. Українські митці представлені також знаменитими іменами: співаків Соломії Крушельницької, Олександра Мишуги, Модеста Менцинського, Михайла Голинського, Іри Маланюк, композиторів Станіслава Людкевича, Василя Барвінського, Остапа і Нестора Нижанківських, Миколи Колесси, піаністів Володимири Божейко, Любки Колесси, Галі Левицької, Романа Савицького та інших.