Гурт «Ойкумена»: Синтез Української Гармонійності та африканської ритмічності (ФОТО,ВІДЕО) - 032.ua

Гурт «Ойкумена»: Синтез Української Гармонійності та африканської ритмічності (ФОТО,ВІДЕО)

Олена Коссак та Тарас Приведа   –  учасники львівського гурту   –   сміливо експериментують зі своєю  творчістю та вперто налаштовані на популяризацію української музики.  Для 032 інтерв’ю з учасниками гурту.

– Для тих, хто тільки знайомиться з Вашої творчістю. Як виник Ваш етно-гурт?

Олена: З дитинства я навчалась грати на бандурі – у шість років, ще перед школою, мама завела мене (на мої великі прохання) на бандуру – так я потрапила в ЦТДЮГ на Погулянку до Володимира Дичака. Відтоді ми з бандурою нерозлучно йдемо по життю. Володимир Дичак прививав нам смак до різної музики та її інтерпретацій власне  через бандурну призму та пробував робити різні музичні експерименти. Впродовж життя я грала в різних колективах, працювала звукорежисером, створила декілька своїх музичних гуртів і проектів – тож виникнення «Ойкумени» цілком закономірне продовження творчого пошуку на основі улюбленого інструменту.

Тарас: Як музикант я прийшов у гурт, коли вже він був доволі відомим. Тож про створення я мало що можу розповісти. А до того ми з учасниками були просто хорошими друзями. 

– Чим Ваша музика відрізняється від іншої етно-спрямування?

Т.: Ми поєднуємо непоєднувані на перший погляд інструменти – бандуру та джембе, таким чином синтезуючи українську гармонійність та африканську ритмічність в одне непередбачуване та захопливе ціле. А ще ми граємо на 90% свою музику – не кавери і не переспіви – свою, написану нами ж, музику. А це велика рідкість в наш час. 

 О.: Багато хто з цього ж напрямку робить помилки в тому, що не намагається з інструменту видобути максимум, а «забиває» свій звукоряд якомога більшою кількістю інструментів, особливості звуку котрих (тембр, довжина звучання, стрій) не співпадають. Вони є не сумісними між собою. В результаті музичні інструменти грають на 20% своєї потужності, нема місця ні інструментальним красивим партіям, ні якомусь особливому вокальному тембру. Тобто все змішується в одну велику солянку. Чи отримає слухач задоволення від цієї музики? Чи оцінить він повнозвуччя інструментів, красу музичних пасажів та професійний інструменталізм музиканта, особливості вокального тембру вокалістів? Навряд чи у нього буде така змога – не почує толком ні гармонії звуків, ні якихось музичних родзинок – натомість отримає одноманітний повторюваний мотив... Звісно, для прослуховування на опен-ейрі, під впливом алкоголю, що розслабляє,  чи інших речовин це може і підійде.  Але на ділі потрібно піднімати якісний, інтелектуальний рівень музики, пропрацьовувати гармонійне наповнення музики, легкість та образність текстів. Цю тенденцію треба продовжувати й творити якісний український продукт, маючи в своїх руках такі великі здобутки українського народу – народні пісні, мелодійну мову, неповторну бандуру.

– Що для Вас символізує бандура як основний музичний інструмент «Ойкумени»?

 О.: Бандура для мене – інструмент, торкаючи струни котрого, одразу зачіпаєш струни душі слухача. У ній є щось містичне, дике – безмежність українських степів, могутність Дніпрових порогів, сила козаків, краса українських дівчат… Особливі вібрації струн і дерева, котрі не заміниш жодним синтетичним звуком.

Т.: Бандура… Хмм… Штука, яка заважає мені повноцінно барабанити… Жарт, звісно. Бандура – один з наймелодійніших інструментів, які я знаю… Символ українства загалом і кращої української частини нашого гурту.

– Ви берете часто участь у  патріотичних фестивалях. Як гадаєте, чи достатньо українці патріотичні?

 Т.: Звичайно. Патріотизм, як на мене, доволі відносне поняття, хоча загалом  думаю,  чого-чого,  а патріотизму українцям не займати…

О.: Я не згодна з Тарасом. Ми патріотичні на словах – в маршрутках, в чергах – поговорити про те,  як нам погано роблять усі навколо. А чи патріотичні ми в ділах? Чи підтримуємо ми українських виробників, українських музикантів, книговидавців? Чи приберемо ми ліс? Чи допоможемо на вулиці українській мамі з візочком, чи тільки будемо давати їй поради по вихованню дітей? Чи усміхнемось майбутній матері, пропустимо її в черзі? Чи будемо дружніми й доброзичливим з іншими українцями, братами по крові? Взаємоповага, взаємопідтримка, людяність – ось що для мене є патріотизмом. Ну і вивчення своєї історії, примноження здобутків предків для наступних поколінь.

– Окрім фестивалів, як ще популяризуєте свою творчість? 

Т.:  У нас є власний сайт, також ми ведемо акаунти на фейсбуці, вконтакті та інших мережах. Багато виступаємо на громадських заходах, зокрема проектах, що організовує  «Казкоманія». А також намагаємося вести активне громадське життя  в міру можливостей, тобто як діти дозволяють.

 О.: У мене в листопаді народилася друга дитина, через що на декілька місяців ми взяли творчу паузу – в цей час ми наповнювали сайт, розповсюджували свої записи з дебютного альбому, писали ще музику. Поступово все робиться, але хотілося б більшого. Наразі маємо готовий матеріал на ще два альбоми – нашої музики і на слова Ліни Костенко.

         – У обох Вас є діти. Чи мають вони також схильність до музики? І яке майбутнє Ви бачите для них?

          О.: Моя Роксолана (молодша донька) перші місяці приїздила зі мною на репетиції в колясці і як тільки чула перші акорди – одразу засинала. В животику наслухалась наших мелодій,  і вони діяли на неї заспокійливо. Зараз вже не спить, натомість намагається взяти нотку повище, десь в діапазоні колоратурного сопрано. Старша ж донька на репетиції часто ходить зі мною, підспівує, сідає збоку, кладе собі власноручно розмальований папір,  ніби ноти, ставить посох дощу як бандуру і «грає» з нами! Щодо їхнього майбутнього – на дітей тиснути не буду. Нехай самі шукають свій шлях і те, чим будуть займатися, а ми з чоловіком по можливості підтримуватимемо.

         Т.: Моя старша доня активно долучається до музики, вчиться грати на бандурі, грає в народній капелі бандуристок «Дзвіночок». А молодший… Хмм... Він поки не до того – замалий  ще, хоча якесь зацікавлення до гри на барабанах таки виявляє… Підросте – побачимо.

– Які творчі проекти плануєте реалізовувати найближчим часом?

О.: Перш за все – запис накопленого матеріалу. Хотілося б реалізувати проект з виявлення та активного залучення талановитої української молоді до музики, поезії, театрального мистецтва. Ми з Тарасом колись давніше, ще до його появи в «Ойкумені», заснували у мережі «Вконтакті» групу для молодих поетів «Поетична скринька», де з цілої України нам дописують поети різного віку та з різними надбаннями. Ми надаємо їм фахову підтримку (Тарас за фахом редактор, а я деякий час працювала заступником директора видавництва і добре знаю літературну кухню), підтримуємо їх творчі пориви і в майбутньому плануємо виводити наші поетичні засідання з віртуалу в реал. Неправда, що сучасної поезії нема. Вона не має куди виливатись, не має де рости. Але навіть у такій спільноті, хоча вона й віртуальна, ми маємо великий рух. Тож українській мові, українській поезії, українській пісні – бути.  Кожен має почати з себе: щомісяця купувати нові книжки українською мовою, диски українських виконавців, підтримувати українських виробників, будувати дружні, доброзичливі стосунки з людьми, шанувати навколишнє середовище. Єднатися.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Актуальність
(0 оцінок)
Автор
(0 оцінок)
Якість матеріалу
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Аналітика
Новенькі автобуси, трамваї та тролейбуси; електронний квиток, швидкий громадський транспорт та підземні парковки - таким може стати Львів у найближчому майбутньому. Кореспондент сайту 032.ua дізнавався, які кроки планують зробити у місті, аби транспортні проблеми львів’ян відійшли на задній план. Що хочуть запровадити у Львові? Заступник директора департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міськради Андрій Білий представив стратегію р...
Бізнес
У четвер, 29 листопада, депутати Львова під час пленарноо засідання сесії погодили умови участі ЛКП «Львівелектротранс» та ЛК «АТП-1» у проекті «Міський громадський транспорт України». За умовами проекту, місто отримає кредитні кошти від Європейського інвестиційного банку для придбання 100 автобусів та 10 трамваїв, інформує кореспондент сайту 032.ua. Гарантом дотримання умов кредитування виступатиме держава, а термін кредиту складатиме 22 роки під 1,5 - 2,...
Аналітика
Цьогоріч у листопаді депутати Верховної Ради України прийняли законопроект щодо зниження вартості розмитнення автомобілів на єврономерах. Новий закон має стимулювати українців купувати більш нові автомобілі та створити умови для розмитнення раніше ввезених на митну територію України автомобілів з іноземною реєстрацією. 032 вирішив перевірити, за скільки сьогодні власники «євроблях» готові продати свою нерозмитнену автівку. Станом на сьогодні на сайті одног...
Культура
Нещодавно управління культури Львівської міськради оприлюднило новий зимовий промоційний ролик міста. У основі історії "Львів. Бароко. Різдво" пригоди маленької дівчинки, яка відвідує львівський музей Іоана Пінзеля та містичним чином опиняється у стародавньому Львові. Таким чином автори ролика - режисер Олександр Кулик, "Арт-студія Івони Лобан" та музичний гурт "Rockoko official" підкреслюють міські скарби, що сховані за дверима львівських музеїв. Читайте...
Суспільство
12 грудня ввели обмеження руху транспорту на вулиці Смаль-Стоцького у Львові. Як повідомили у прес-службі Львівської міськради, незручності для водіїв триватимуть до 13 лютого 2019 року. Обмеження пов'язані зі здійсненням реконструкції будинку за адресою: вул. Смаль-Стоцького, 2. Виконавцем робіт є фізична особа. Читайте також: Жива чи штучна: яку ялинку обрати львів’янам до свята, - ЦІНИ, ФОТО Об’їзд дороги відбуватиметься відповідно до розробленої тимчас...
Бізнес
Компанія "Онур" виграла черговий тендер на ремонт дороги у Львівській області. Як повідомляє кореспондент сайту 032.ua, до кінця 2019 року ТзОВ "Онур" має зробити поточний середній ремонт траси загального користування місцевого значення С141008 Мостиська Перші – (Львів-Шегині) на ділянці км 1+100 – км 2+200. Замовником робіт є департамент дорожнього господарства, транспорту та зв’язку Львівської ОДА, вартість ремонту - 3 мільйони 160 тисяч гривень. Читайте...
Це цікаво
Не за горами Новий Рік та Різдвяні свята, у повітрі пахне мандаринками та хвойними деревами, а вже за кілька днів у Львові традиційно встановлять головну зимову прикрасу - ялинку. Сайт 032.ua вирішив зробити невеликий екскурс у минуле та згадати, якими були центральні ялинки Львова у радянський час та в період незалежності України. Післявоєнний період На Галичині здавна зимовий період розпочинався святкування Дня Святого Миколая, відзначенням католицького...
Суспільство
З понеділка, 10 грудня, на маршруті №8, який курсує зі Львова до Брюховичів, з'явились два великих автобуса. Новенькі автобуси їздять на маршруті поряд зі звичними "Богданами", - передає кореспондент сайту 032.ua. Разом із тим, кінцеву зупинку автобусів у Львові перенесли з площі Святого Тедора до готелю "Львів", на вулицю Зернову. Наразі людей про зміну точки прибуття до Львова автобусів інформує невелике оголошення та активісти ГО "Зручне місто". Як пові...
Екологія
Грудень - це традиційна пора свят, кольорових гірлянд, “дощиків”, колядок і, звісно ж, новорічного дерева - ялинки. Майже у кожному домі українці встановлюють хвойне деревце, живе або штучне. Які переваги та недоліки кожного з цих видів ялинок, як відрізнити легальне хвойне деревце від нелегального та які ціни на ринках Львова, перевіряв кореспондент сайту 032.ua. Збереження довкілля Масові вирубки лісів уже не дивина для нашої країни, тож свідомі громадя...