• Головна
  • Таємниці Івана Федоровича: як львівʼянин навчив Україну та Московію друкувати книги
20:51, 18 січня

Таємниці Івана Федоровича: як львівʼянин навчив Україну та Московію друкувати книги

Навколо постаті першодрукаря Івана Федоровича чи Івана Федорова до цього часу точиться дуже гостра дискусія — історики так і не пришли до згоди щодо лакун у біографії цієї великої людини.

Але достеменно відомо, що Іван Федорович самі продуктивні та творчі роки у своїй біографії провів саме у місті Лева — тому можемо поправу вважати легендарного друкаря справжнім львівʼянином. Про людину, яка зіграла велику роль відразу в історії культури двох народів 032 розповідає у спецпроєкті «Львівʼяни, які змінили світ».

Таємниці походження

Вважається, що Іван Федорович народився приблизно у 1510 році, але де саме, точно не відомо. Російські історики писали, що він народився у Великому князівству Московському, але більшість українських та білоруських істориків вважають, що Іван Федорович зʼявився на світ на теренах Великого князівства Литовського (на території сучасної Білорусі).

Виходячи з геральдичного дослідження його друкованого знака, є гіпотеза, що Федорів походить з дрібної західнобілоруської шляхти, бо він підписувався родовим гербом Рогоза «Шранява». До цього гербу також належали такі відомі роди, як Потоцькі, Кміти та Богуни.

Підпис Федоровича, 23 липня 1583 року, Фото: Вікіпедія

Підпис Федоровича, 23 липня 1583 року, Фото: Вікіпедія

Згідно з написом у реєстраційний книзі, вважається, що Іван Федорович у 1532 році здобув ступінь бакалавра Ягеллонського університету у Кракові.

Після цього, по одній із версій біографії, був дияконом церкви Миколи Гостунського у московському Кремлі. Згодом цар Іван Грозний запропонував йому створити типографію та займатись друкарством.

Але український історик Роман Дзюбан вважає, що Федорович до 1564 року займався друкарством у Полоцьку, а вже після того, як місто було захоплено московським військом, Іван Федорів разом із своїми учнями попав у полон і саме так потрапив до Москви.

Московський період — спалена друкарня

Як би там не було, але достеменно відомий історичний факт, що саме Іван Федорович з ініціативі царя створив першу друкарню у Московії. Після захоплення Казані та Астрахані перед Московським царством стояла нагальна потреба швидко християнізувати приєднанні ісламські держави, що своєю чергою потребувало великої кількісті богословських книг, яку терміново отримати можна було тільки за допомогою друкарні.

У 1564 році Іван Федорович випустив першу друковану книгу на теренах сучасної Росії - «Апостол» великим для того часу тиражем у 1200 екземплярів. За рік виходить «Часословець».

Також у 1564 році у Московії цар розпочинає опричнину — все, що нагадує Грозному про спротив його владі, втоплюється у крові.

На цьому тлі у друкарні Івана Федоровича зʼявляються проблеми. За однією версією англійського посла Флетчера, друкарня Федоровича була спалена, за іншою (академіка Тихомирова) – звільнення друкаря пояснюється підступами "переписувачів книг", чиновників царського двору та відмовою самого Федоровича "підстригтися у ченці" після смерті дружини.

Відʼїзд до України — львівський період

Зрештою Іван Федорович разом зі своїм помічником Петром Мстиславцєм, забравши літери для друкування, переїжджає спочатку до Заблудова за запрошенням гетьмана Григорія Ходкевича.

Друкар міняє своє прізвище та замість московського варіанту - Іван Федоров - тепер називає себе на український манір Іваном Федоровичем, додаючи до цього пояснення "з Москви", або "москвітін".

Але в ті часи це означало не національність, а місце, звідки прибув друкар — і було скоріше своєрідним рекламним слоганом друкаря, послугами якого колись користувався сам московський цар.

У 1572 році Іван Федорович переїхав до Львова.

Упродовж 1573–1574 років у монастирі святого Онуфрія він створив свою нову друкарню.

Монастир святого Онуфрія у Львові, Фото: 032

Монастир святого Онуфрія у Львові, Фото: 032

Містяни Львова самі зібрали кошти для надрукування першої книги – львівського видання “Апостола" 1574 року. У передмові до львівського “Апостолу” Іван Федорович дуже жорстко розкритикував "московські звичаї", розповівши про численні гоніння на нього: "Не від государя, але від багатьох начальників і священноначальниів, які на нас із заздрісті багато брехні умишляли".

Порівняно з московським "Апостолом", львівське видання мало низку нововведень, зокрема, вирізані додаткові сторінкові гравюри із зображенням євангеліста Луки, орнаментальним знаком герба Львова та друкованим знаком – гербом самого першодрукаря. Цікаво, що історики знайшли у львівському “Апостолі” досить помітні впливи вже української мови на оригінальний церковнословʼянський текст.

Львівське видання "Апостолу", Фото: 032

Львівське видання "Апостолу", Фото: 032

Львівського "Апостола" було виготовлено близько тисячі екземплярів, з яких досі у різних книгосховищах світу збереглося лише 85.

Другим видатним львівським виданням Івана Федоровича був "Буквар" – перше друковане керівництво у Східній Європі для навчання грамотності, складене, як сказано у післямові, "заради швидкого навчання дитини". Ця невелика книга складається з 45 аркушів (90 сторінок), прикрашена заставками, кінцівками та гербами Львова та його автора Івана Федоровича.

У 1578 році на прохання князя Костянтина Василя Острозького друкар перебрався до Острога.

У 1580 році в Острозі Іван Федорович видав Новий завіт і Псалтир. У тому ж році разом зі своїм сином видає першу повну слов'янську Біблію, яка отримала назву Острозька Біблія; 1581 - у світ вийшло останнє видання Івана Федорова під назвою "Хронологія".

У 1582 році Іван Федорович повернувся до Львова, але відновити друкарню не спромігся. Вона перейшла у власність Львівського Успенського Братства.

Портрет Івана Федоровича роботи І. С. Томашевича, Фото: Вікіпедія

Портрет Івана Федоровича роботи І. С. Томашевича, Фото: Вікіпедія

Відомо, що Іван Федорович мав талант не тільки у друкарстві. У 1583 році він відвідав Краків і Відень, де показував імператорові Рудольфу ІІ свій винахід — багатоствольну гармату зі змінними стволами. Але ця сторона його біографії не дуже відома.

Смерть та поховання у Львові

Іван Федорович помер у 1583 році, його поховали на цвинтарі монастиря святого Онуфрія. На надгробку був зроблений напис: “Іван Федорович друкар Москвитин, которий своїм тщанієм друкованіє занедбалоє обновив”. Що підтверджує, що якісь традиції друкарства існували у Львові і до появи Івана Федоровича.

Пізніше, після захоплення Львова російською армією у 1914 році, останки Івана Федоровича перепоховали монахи. У 1975 році львівський музеолог Борис Возницький облаштовував у Онуфріївському монастирі Музей мистецтва давньої української книги та побачив в одному місті не дуже професійну кладку. У замурованій ниші під буквою “Ф” він знайшов останки двох чоловіків — 70 та 25 років. У 2013 році Львівська галерея мистецтв дістала згоду кафедри судової медицини Вроцлавського університету провести дослідження останків у її сучасній лабораторії. У процесі досліджень з'ясували, що в кістках старшого з похованих втричі перевищений вміст важких металів (свинцю, олова, кадмію), а на суглобах і на хребті є деформація. На такі хвороби потерпали друкарі та складачі. Дослідження також довели, що обидва поховані (70- і 25-річні) були родичами (згідно з довідкою від Вроцлавського університету, їхні ДНК збігаються на 100%). З цього у Львові зробили висновок, що це Іван Федорович та його син Іван Друкаревич.

У грудні 2014 року у Львові відбулося урочисте перепоховання решток Івана Федоровича. Раку з ними спочатку перевезли з приміщення Музею мистецтва давньої української книги до храму Успіння Пресвятої Богородиці, що на вул.Руській, де відбулася поминальна панахида.

Після чого раку з останками знову заклали у стіну храму Святого Онуфрія.

У 1977 році Іванові Федоровичу у Львові, на вулиці Підвальній, 13, був встановлений памʼятник  роботи скульпторів Валентина Борисенка та Валентина Подольского. Символічно, що біля памʼятнику першодрукарю знаходиться найбільший букіністичний ринок Львова.

Памʼятник Івану Федоровичу у Львові

Так сталося, що львівʼянин Іван Федорович започаткував безперервне друкування на теренах України і став першим друкарем на території Московського царства.

Спадкоємцем його славних традицій стала друкарня Львівського братства, яка перетворила Львів на один із просвітницьких та культурних центрів всієї Східної Європи.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Львів #ІванФедорович #історіяЛьвова #видатнільвівʼяни #першодрукар
12,0
Високі оцінки користувачів за Достовірність
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Спецтема
У місті Лева народилось багато геніїв, творчість та діяльність яких, стало важливої не тільки української, але і світової історії: у нашому спецпроекті ми будемо розповідати про них
Оголошення
live comments feed...