• Головна
  • Содомора у Львові про «тиранію моменту», сучасність Гомера, та найкращу галицьку похвалу, - ФОТО
11:45, 17 жовтня
Надійне джерело

Содомора у Львові про «тиранію моменту», сучасність Гомера, та найкращу галицьку похвалу, - ФОТО

У Львові у театральному центрі «Слово і голоС» відбулась зустріч з відомим українським письменником, філософом, філологом та перекладачем Андрієм Содоморою.

Як завжди у свої виступах живий класик української літератури вдавався до філософських алюзій, демонстрував красу української мови та перекладав містки в античну давнину у вимірах якої, як іноді виглядає, і живе насправді видатний письменник. 032 зібрав самі яркі моменти з виступу Андрія Содомори.

Про «тиранію моменту»
«Наше життя минає в погоні за часом. Хтось із визначних людей, роздумуючи над цим поняттям, вжив термін «тиранія моменту». Він якнайкраще дозволяє зрозуміти – ми живемо від миті до миті. З цього зіткане наше життя. Це все, що в нас є, адже майбутнє не певне, воно існує лише в нашій уяві. Про час задумувались і древні філософи, зокрема Горацій, який тлумачить вислів «Carpe diem» – лови день, не зазирай у майбутнє.
Андрій Содомора, Фото: 032

Андрій Содомора, Фото: 032

Або Сенека, який сказав: «Немає значення коли збудеться те, що мусить статись, треба прагнути, щоб у будь-яку хвилину ми відчували, що прожили достатньо і відійшли у вічність насичені днями».

Що таке час, ніхто не знає. Хоч від Гомера до наших днів ми про нього роздумуємо, як і про вічність. Вона для нас страшна, бо незвідана. А те, чого ми не можемо собі уявити – лякає», – підкреслив Содомора.

Найбільша галицька похвала та усмішка Джоконди

«О то утемперований чоловік» - це була найбільша галицька похвала. Тобто чоловік, який вміє темперувати, поскромнювати свої крайнощі. У радості не стрибає - бо то не годиться, а у біді не розпачається, не бʼється, не викрикує - бо те теж не годиться.

Знайти середину – це обов’язок людини, яка наділена розумом. Утемпорований чоловік — це чоловік античний, підхоплений добою Відродження. На обличчі якого не побачити сміху, але побачити усмішку. Усмішку Джоконди.

Знайти «золоту середину», не доходити до крайнощів – обов’язок будь-якої людини.

Адже це найважливіша підвалина, яка тримає не тільки людину, а й увесь всесвіт. Якщо згадати слова античних мислителів, то Вергілій вважав, що міра має бути у всьому, тільки не в любові. Лише у неї нема межі. А відомий науковець Томас Едісон вважав, що тільки у праці не може бути міри.

«Золоту середину» шукав і Горацій. Саме з нього 60 років тому я розпочав свою перекладацьку діяльність. Мабуть, ним і закінчу. Тоді майже не мав уявлення, хто він такий. і от тепер звернувся до нього знову. Загалом же, Горацій близький мені передусім притаманною його вдачі самоіронією, схильністю до роздумів, тверезим поглядом на себе, на свої вади й недоліки. Я і сьогодні йду до нього − поета, в чиїй творчості, мов у краплі води, бачимо всю античність», - відзначив Содомора.

Про сучасність Гомера та Горація

«Горацій - це живий наш сучасник, як і Овідій та інші. Я вам скажу інший парадокс. Це дійсно так — можете мені повірити. Що далі — то ближче. Ми краще бачимо їхніми очима нас. Коли почитаєте Гесіода, який вийшов у моєму перекладі — то ви побачите свою людину. Яка нарікає на корупцію судів, яка описує сучасні наші проблеми. Вони поряд з нами — вони тут і тепер.

Я говорю студентам, якщо ви не зрозумієте, не усвідомити, що Гомер чи Горацій тут і тепер — тоді не вчиться цього, вам це не потрібно. В історичному просторі Гомер був три тисячі років тому і він був у Греції. Але є інший простір — духовний, у якому він тут і тепер», - підсумував Содомора.

Біографічна довідка:

Андрій Олександрович Содомора народився 1 грудня 1937 р. у селі Вирів Кам’янка-Бузького району Львівської області. Український перекладач, письменник, науковець. Закінчив Львівський університет імені Івана Франка. Кандидат філологічних наук, професор кафедри класичної філології Львівського національного університету ім. І. Франка.

Автор перекладів з давньогрецької творів Менандра, Арістофана, Софокла, Есхіла, Евріпіда; з латинської творів Горація, Овідія, Лукреція, Сенеки, Вергілія, римських елегійних поетів; прозових творів «Жива античність», «Наодинці зі словом», «Під чужою тінню», «Сивий вітер», «Лініями долі», «Студії одного вірша»; поетичної збірки «Наодинці зі Львовом».

Член Національної спілки письменників України, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка. Лауреат Премії імені Максима Рильського, Літературної премії імені Григорія Кочура (2010), літературної Нагороди Антоновичів та обласної премії імені Михайла Возняка. Почесний громадянин міста Львова (2012).



Читайте також: Личаківський цвинтар у Львові: історія та відомі поховання незвичайного музею, - ФОТО



Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Львів #Содомора #АндрійСодомора #Горацій #творчазустріч #новиниЛьвова
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити

Коментарі

Оголошення
live comments feed...