Іван Боберський: 15 фактів про “батька українського тіловиховання”

У Львові відбувся черговий цикл лекцій про видатних мешканців міста й області - “Гордість міста 3.0”.

Кореспондент сайту 032.ua побував на лекції кандидата наук з фізичного виховання і спорту, доцента кафедри олімпійської освіти Львівського державного університету фізичної культури ім. І. Боберського Ярослава Тимчака, та занотував найцікавіші факти про “батька українського тіловиховання” - Івана Боберського.

”Батько” українського тіловиховання

Іван Боберський жив та працював у Львові на зламі нового тисячоліття, перед та під час Першої світової війни. У той час він очолював спортивно-гімнастичне товариство “Сокіл-Батько” (СБ), куди першим на Галичині привіз гімнастику, і де відбувалися важливі для української громади події (наприклад, Лесь Курбас ставив у приміщенні СБ перші вистави. Боберський був організатором та учасником Крайових Здвигів у Львові, створив перший стадіон для українців у Львові, редагував та видава спортивні видання та методички, був ідейним натхненником Українських січових стрільців (УСС) - справжній “батько” українського тіловиховання, і саме через це у радянський час інформація про нього була знищеною, і лише зараз, завдяки українській діаспорі, ми можемо дізнатися про нього більше.

Найстарший син у сім’ї священника

Іван Боберський народився 1873 року у селі Доброгостів Дрогобицького повіту, у родині отця Миколи Боберського, де був найстаршим сином і братом для ще п’ятьох дітей. Історики припускають, що родина Боберських походила з давнього шляхетного роду, найімовірніше, належала до гербу Сас. Мати - Анна-Домініка з родини Козаневич, працювала вчителькою.

У той час західна частина України входила до складу Австро-Угорщини і боролися за свої права, державність та культуру, тож Івану Боберському пощастило народитися у досить солідній сім’ї, яка змогла дати йому хорошу освіту, навчити грамоті. Спершу Боберський навчався у Самбірській класичні, Першій Українській академічній гімназіях, продовжив навчання в університетах Львова, Відня та Ґраца.

Захоплювався німецькою мовою та культурою

З юнацьких років, Івана Боберського захоплює німецька мова і культура, тож він вирішує стати філологом, для чого успішно складає екзамени й вступає в університет Ґратца. За кордоном його знають як дуже відповідального й розумного студента, який також цікавиться модними течіями, зокрема, німецькою, шведською та французькою гімнастикою. Врешті, у Відні Боберський закінчив 1-річний курс по гімнастиці та отримав сертифікат, який давав йому право викладати цю дисципліну в загальноосвітній середній школі того часу.

Читайте також: Артур Гроттґер: 19 фактів із життя львівського художника епохи романтизму

Привозить на Львівщину нові види спорту

1899 року, після завершення навчання у Європі, Іван Боберський, уже дипломований фахівець з німецької філології та з гімнастики, приїжджає додому. На той час в Україні лише одиниці мали диплом з гімнастики, не так багато людей могли цим похвалитись і в Європі. 1900 року Боберський влаштовується у Дрогобицьку гімназію, де викладає німецьку філологію і руханку (надурочно), бо тоді фізичне виховання не було обов’язковим предметом, а проводилось у вільний від роботи чи навчання час. У Дрогобичі він затримується лише на рік, бо синові місцевого старости у школі поставив не “таку” оцінку. Тож Боберський звільняється і переїжджає до Львова.

Початок львівського періоду - вступ у товариство “Сокіл”

Із 1901 року Іван Боберський мешкає у Львові, де батько йому винайняв квартиру. Найперше, він робить дві речі - влаштовується на роботу у Львівську академічну гімназію та вступає у товариство “Сокіл”. Таке життя він провадить аж до буремних подій польсько-українського протистояння 1918 року.

Мода на рух “Сокіл” та фізичне виховання прийшла в Галичину з Чехії, де активно розвивався чеський “Сокіл”. Тут справа була не лише у гімнастиці, а в дисципліні та потужній консолідації слов’ян: сотні, навіть тисячі людей, які спільно виконували руханку на міській площі, почали розуміти, що можуть спільно провадити зміни не лише у спорті, але й у політичному житті своєї країни.

Заснував німецькомовну бібліотеку

У Львові Боберський працює в Академічній гімназії спершу як вчитель, потім - як професор. Академічна гімназія була одним із перших п’яти закладів освіти у Львові, де навчання велося українською мовою, тож для кожного українця було дуже престижно - віддати туди своїх дітей, тим паче, що Боберський відновив там заняття гімнастикою.

Там же проявилась і його любов до німецької мови, де з власної ініціативи та за власний кошт Боберський започатковує бібліотеку німецькомовної літератури. Потім ця бібліотека розширюється і на філію Академічної гімназії, що на вул. Пекарській, і на гімназію сестер-василіанок. Ці книгозбірні вважалися одними з кращих у своєму роді у Львові на той час.

Один із перших викладачів гімнастики

Уже як член “Сокола”, Боберський стає одним із перших викладачів гімнастики у Львові. Крім проведення уроків гімнастики, він популяризує різноманітні види спорту, які приходять до нас з Європи, зокрема, популярний на той час у Великій Британії футбол, щодо якого на початку ХХ століття не було ні україномовних правил, ні посібників. Боберський перекладав і розповідав усе про спорт своїм учням.

До популяризації нових видів спорту він підключає і своїх найкращих учнів, серед яких: Степан Гайдучок з с. Підтемне, сини Івана Франка - Тарас і Петро та інші послідовники, які в 1920-30-х роках стали теоретиками і науковцями української фізичної культури.

Читайте також: Юрій Дрогобич: 12 фактів про вченого-астронома, родом з Львівщини

Автор перших україномовних спортивних методичок

Як професор, Боберський починає писати теоретико-методичні праці українською мовою, спираючись на національну історико-культурну спадщину. 1904 року випустив першу працю “Забави й ігри рухові” - це серія методичок, де розроблено українську гімнастичну й спортивну термінологію. До прикладу, копаний м’яч (футбол), кошиківка (баскетбол), стусан (бокс), наколесництво (велоспорт), відбиванка (волейбол), пориванка (гандбол) та багато інших термінів. Це важлива справа, бо на той час не було навіть окремого терміну для фізичного виховання, яке називали просто “тіловихованням”.

Створює “Український спортовий кружок”

На базі Першої академічної гімназії, 1906 року Боберський утворює першу організацію, яка містить у своїй назві слово “спорт” - Український спортовий кружок. Там він навчає студентів не лише фізичних вправ, але й дисципліни, що загартовує їхній дух на майбутнє: багато колишніх учнів Боберського потім стали на захист України в складі УСС.

“Батько” українського “Сокола”

Із 1901 року Іван Боберський є членом українського товариства “Сокіл”, де майже одразу стає заступником голови. Очільником організації на той час був Альфред Бузиновський. За кілька років, Боберський став головою “Сокола”, де його любили й поважали: доказом цьому - вручення булави зі написом “Батьку, веди нас далі” та символом сокола на верхній частині. У радянський час птаха зрізали, але сама булава збереглася у архівах Національного історичного музею.

Кавалькада "соколів" на пр. Шевченка у Львові, фото: Ігор Котлобулатов, 1900-1914 рр.

“Сокіл” перед початком Першої світової війни у Галичині був дуже масштабним: налічувалось близько 950 “гнізд”, паралельно діяла організація “Січ” під керівництвом Кирила Трильовського, де була майже така ж кількість осередків. І це - у часи, коли українці не мали власної держави, а кожен осередок утримувався за членські внески, так само як коштом учасників та меценатів “Сокола” облаштовувались спортивні ділянки, купувався реманент, однострій тощо.

 “Учительський кружок”

У Львові Боберський запропонував ряд ініціатив, яких до цього ніхто не робив. Одна з них - утворення на базі “Сокола-Батька” 1901 “Учительського кружка”, де вчителів та вихователів закладів освіти навчають гімнастиці, аби популяризувати її в Україні.  Організовуються 1,5-річні тематичні курси, де показують вправи з предметами (шаблями, топірцями, хоругвами та ін.) і без, а по завершенню яких, випускники отримують спеціальні посвідки, які дають їм право викладати руханку в школах та гімназіях.

Частину учнів Боберський готує і до складання іспитів в університеті, щоб вони пройшли вищі курси й змогли отримати диплом, який дає право працювати за цим фахом будь-де. Серед студентів Боберського були й жінки, яких він вчив кататися на ковзанах, гімнастиці та інших вправ з елементами хореографії, що було доволі рідкісним явищем на той час. Однією з найвідоміших учениць “батька українського тіловиховання” була Олена Степанів, майбутня пластунка, найперша жінка-хорунжа Українських січових стрільців.

Перший стадіон та Крайові змагання

Іван Боберський, окрім методичної праці та підготовки фахівців, опікується поширенням гімнастики у всіх українських навчальних закладах на Галичині. Зокрема, він проводив показові заняття, брав участь у міжнародних конгресах, Всесокільських злетах тощо.

Після масштабного злету до 50-річчя заснування чеського “Сокола” у Празі, де відбулися показові виступи місцевих спортсменів, Боберський вирішив створити стадіон для українців у Львові, де би вони могли займатися гімнастикою. Він висуває ідею придбання землі на вулиці Стрийській (зараз - це частина території УКУ і частково занедбані території), яка мала називатися - “Український город”.

Оскільки товариство не мало власних коштів у таких великих сумах, то зібрала кошти з усіх небайдужих: для цього роздавали спеціальні картки та створили Пропам’ятну книгу датків на “Український город”. Борги з викупу стадіону віддавали аж до 1943 року. Втім, це того вартувало: з 1911 року на площі відбуваються спортивні, гімнастичні та інші українські заходи, свята, пописи (флешмоби) тощо.

Окрім цього, натхненний проведенням Олімпійський ігор, Боберський вирішує започаткувати на Галичині Українські національні змагання - перші “Запорозькі Ігрища” відбулися 1911 року, другі - 1914 року і далі в міжвоєнний час вони відбувалися аж до 1939 року.

Читайте також: Іларіон Свєнціцький: львів’янин, що рятував від забуття українські ікони й стародруки

Редактор спортивних видань

Про Боберського можна говорити і як про цікавого журналіста та одного з перших авторитетних людей у сфері фотографії. Зокрема, він був редактором львівських спортивних видань: “Вісти з Запорожа”, “Сокільські Вісти”, “Пластовий Табор” та ін. 1936 року вів репортажі з IV зимових Олімпійських ігор у Гарміш-Партенкірхені та XI Олімпіади в Берліні.

Боберський як політичний діяч

Із початком воєнних дій, Іван Боберський став членом Бойової управи УСС та Головної Української Ради. Після завершення Першої світової війни, у 1918 - 1919 роках працював у Державному секретаріаті військових справ ЗУНР.

Згодом, 1920 року, представляв ЗУНР у США та Канаді. За кордоном Боберський жив певний час, але не зраджував спортивним звичкам та підтримував зв’язки з українськими побратимами - активно переписувався, присилав їм фінансову підтримку, допомагав ідейно. У Канаді він співпрацював з діаспорою, про це написав історичні очерки, зібрав там бібліотеку українських видань та документів.

На чужині продовжив займатись і видавничою діяльністю: видав альманахи “Нове поле” (1927), “Прерія” (1928), “Кленовий лист” (1929), опублікував власноруч створену карту українських поселень у провінціях Канади, друкувався також у періодичних виданнях Канади й США, надсилав матеріали для львівського “Діла” та “нової зорі”. У той час зібрав велику колекцію фотографій, що нині зберігається в Українській бібліотеці його імені у Вінніпезі.

Життя в Європі

1932 року Боберський перебрався у Канади у тогочасну Югославію, на батьківщину  своєї дружини Жозефіни - у містечко Тржич. Там він прожив аж до самої смерті, де продовжив підтримувати зв’язки з Галичиною. Помер від сухот 17 серпня 1947 року, похований у місті Тржич.

У Львові на вул. Драгоманова, 23 (колишня - Мохнацького), де колись мешкав Іван Боберський, ліворуч від входу встановили інформаційну табличку з написом. Його іменем нещодавно назвали Львівський державний університет фізичної культури. 2017 року у Львові пропонували встановити пам’ятник Боберському, але ця ідея не знайшла особливої підтримки.

Більше лекцій із циклу "Гордість міста" доступно ТУТ. Переглянути запис лекції про Івана Боберського можна на відео нижче:

ПОВНЕ АБО ЧАСТКОВЕ КОПІЮВАННЯ МАТЕРІАЛУ ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ ТА ВВАЖАЄТЬСЯ ПОРУШЕННЯМ АВТОРСЬКИХ ПРАВ

Львів новини 032
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Рейтинг
Поки ще ніхто не оцінював
Ніхто ще не рекомендував
Log in ,
to rate and recommend

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
Наприкінці січня в Давосі відбувся черговий Міжнародний економічний форум, де провідні експерти з різних країн світу дискутували на тему планетарних змін. Попри те, що основною темою стала проблема кліматичних змін, не в останню чергу говорили й про зміни в робочих процесах, про формування нової технологічної (цифрової) революції. Фахівці прогнозують справжню трансформацію людства. Як розповів 032.ua куратор Львівського Хабу спільноти Global Shapers Остап...
Культура
Уже позаду цикл новорічних та різдвяних свят, колядки, кутя та прикрашання ялинки - несподівано швидко зима увірвалась до Львова та пройшла без снігу, але зі святковою атмосферою. Аби читачі не проґавили останнього місяця цієї зими, кореспондентка сайту 032.ua пропонує кілька ідей, які варто реалізувати у Львові впродовж лютого, щоб закарбувати його у своїй пам'яті надовго. Покататись на ковзанах Хоч снігу й немає, але сучасна техніка дозволяє організувати...
Бізнес
23 січня на черговому засіданні Брюховицької селищної ради депутати включно з головою населеного пункту Володимиром Доманським погодили безкоштовне надання у власність колишньої дружини Василя Пісного - Ользі Костик ділянку, площею 0,0146 гектара. Земля на вулиці Пляжній виділена для індивідуального садівництва та розташована впритул до ділянок, де Костик збудувала раніше котеджне містечко замість власного готельного комплексу "Колиба". Йдеться про Ольгу К...
Культура
Хоч надворі зима, але погода за вікном - цілком весняна та сприяє довгим прогулянкам наодинці або в компанії близьких людей. Щоб "підкинути" читачам кілька ідей для прогулянок, редакція 032.ua підготувала жартівливий тест, у якому пропонує згадати, який район, мікрорайон чи вулиця зображені на фото. Якщо місце по фото вгадати не вдалося, обов'язково слід туди сходити в реальному житті та подивитись, як усе там виглядає. (Увага! Щоб пройти тест, зачекайте к...
Бізнес
У Львові доволі широкий вибір серед хостелів, в яких можна зупинитися: в будь-якому районі та за будь-яку ціну. Редакція видання 032.ua підібрала десятку найкращих та найдешевших хостелів водночас. Як виявилось, кожен з цих хостелів, в якому б районі він не був, має власну фішку. "У Ельжбети" Цей хостел названий так через близьке розташування до церкви святих Ольги та Єлизавети, буквально через дорогу, один з найближчих хостелів до Головного залізничного в...
Суспільство
27 січня у Верховну Раду надійшов для ознайомлення законопроєкт від народного депутата, яким пропонується заборонити у школах використовувати смартфони. Пояснюють це тим, що мобільні телефони й інші ґаджети погіршують зір у дітей, які часто грають в ігри на смартфонах і часто надають перевагу саме іграм замість спілкування з ровесниками. Як повідомляє кореспондентка 032.ua, у пояснювальній записці до законопроєкту автори зсилаються на те, що у Франції, Гре...
Суспільство
Упродовж 29 - 30 січня на території Львова і області очікують ускладнення погодних умов. Такий прогноз надали синоптики Львівського регіонального центру з гідрометеорології. Як повідомили у пресслужбі Львівської міськради, над областю у наступні кілька днів проходитимуть атмосферні фронти від циклону над Скандинавією, які принесуть до Львова сніг, мокрий сніг і значні опади. Мешканців Львова попереджають про налипання мокрого снігу та пориви вітру до 17 -...
Партнерський спецпроект
Зимова пора року – це не лише очікування чуда й магії, запах смачних мандаринок та зеленої красуні ялинки, різнокольорові вогники новорічних гірлянд та святковий салют. Це не тільки довгоочікуваний сніг, катання на санях, шкільні канікули, а також пустотливі ігри в сніжки. Зима – це прекрасна можливість відзначити ще одне чудове та очікуване багатьма свято, ще раз зізнатися своїй половинці в коханні, зробити пропозицію руки і серця, влаштувати незабутній р...
Екологія
28 січня львів'янин Михайло Лишак створив електронну петицію до міської влади з вимогою зберегти зону озеленення у мікрорайоні Голоско та озери Стосіка в районі вулиці Замарстинівської (навпроти будинків 270 - 274). Місцеві мешканці бояться, що у зв'язку з черговим внесенням змін у детальний план території "Під Голоском", рекреаційна зона просто зникне. Автор петиції пропонує створити у цьому місці паркову зону з включенням до неї озера Стосіка та повернут...