Історія, яку ми зберігаємо (до питання про перейменування) - 032.ua

Історія, яку ми зберігаємо (до питання про перейменування)

Закон про заборону комуністичної символіки в Україні викликав очікувану хвилю нерозуміння і неприйняття у частини суспільства. Когось лякають неминучі клопоти з переоформленням документів, хтось досі  живе у світі власних ілюзій, відмовляючись сприймати будь-яку інформацію, відмінну від тієї, яку вклали в голови ще радянські підручники історії, а тому не сприймає змін в силу переконань.

Але є і ще один аргумент проти. Він сьогодні звучить, мабуть, частіше за інших. «Пам'ятники Леніну, вулиці, райони, міста, що носять імена ідеологів комунізму, - це частина нашої історії. Не можна знищувати історичну пам'ять».

Історична пам'ять ... Гарний довід для того, щоб нічого не змінювати в цьому житті. І можна було б з ним погодитися, якби не арифметика. Так-так, саме арифметика іноді допомагає позбутися від помилок і зрозуміти, яку ж історію насправді ми зберігаємо в нашій сучасній топоніміці.

Україна пройшла багатовіковий шлях розвитку. Москви ще не було в проекті, коли в Києві видали перший звід законів - «Руську правду». А автором її став батько і дід багатьох європейських правителів Ярослав Мудрий.

 Український філософ Григорій Сковорода, автор першої в світі конституції, гетьман запорізький Пилип Орлик, відомий славіст, філолог, автор знаменитого тлумачного словника Володимир Даль, живописець, автор унікальної техніки роботи зі світлом Архип Куїнджі ... Вони і ще десятки, сотні наших прославлених предків і складають славу і гордість України. Але чи пам'ятають ці імена наші вулиці, міста, парки та проспекти?

Давайте порахуємо.

Видатному українському поету, письменнику, мислителю Іванові Франку встановлено в Україні аж 80 пам'ятників.

Легендарному гетьману Івану Мазепі - не повірите - цілих чотири. Скажете, спірна фігура? Нехай. Проти Ярослава Мудрого ніхто заперечень не має? Але результат той же - всього 4 пам'ятника.

Всесвітньо відомому філософу Григорію Сковороді розстаралися на цілих три пам'ятника. Луганчанину Володимиру Далю - всього один. Людині, що об'єднала українців, яка рятувала євреїв від переслідування, видавала книги за власні кошти митрополиту Андрію Шептицькому присвятили лише один пам'ятник, на його батьківщині.

З сучасними героями зовсім біда. Їм пам'ятних знаків практично не встановлюють («Кобзон» в Донецьку не  рахується). Але хіба вони не заслуговують шанування? Наприклад, Микола Амосов, знаменитий на весь світ кардіохірург, автор робіт з продовження життя, що не удостоєний взагалі ніяких присвят. В Україні про нього нагадують лише 2 меморіальні дошки!

Загалом, не густо.

А тепер увага: станом на кінець 2013 року в Україні було встановлено більше 5000 (п'ять тисяч!) пам'ятників вождю світового пролетаріату Володимиру Леніну. У цих кам'яних бовванів немає пам'яті, немає історії і немає культури. П'ять тисяч скульптур, не рахуючи центральних проспектів імені вождя практично в кожному місті країни - скажіть, це історія чи все ж пропаганда?

За кількістю пам'яток в нашій країні з Іллічем може потягатися тільки Тарас Шевченко (більше 1000 пам'яток). І то лише тому, що ще з радянських часів партія дозволила його вважати символом боротьби за права пригнобленого селянства.

Ці нехитрі цифри рубають на корені версію про історичну цінність символів комунізму. Всі ці «символи» треба було поховати ще в 90-х, на кістках СРСР. Але розпочатий тоді процес декомунізації завершити встигли тільки у Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській, Закарпатській областях та на Волині. Майже повністю очистилися від червоного символізму в Чернівецькій області. Решта регіонів затрималась і втратила час.

На сьогодні найбільша кількість пам'ятників Леніну, незважаючи на масові акти вандалізму, зберігається в Донецькій області (121 пам'ятник), у Криму (128 пам'ятників), Луганської області (111 штук), на Харківщині (129 пам'ятників), у Запорізькій області (80 монументів) , Дніпропетровській (61), Одеській (54) і, як не дивно, в Полтавській області (172). У всіх інших регіонах число пам'ятників Іллічу коливається в районі 20-30, не більше.

Зверніть увагу на географію. Це якраз ті області, ставку на які зробив Кремль в операції по дестабілізації і розпалюванню війни в Україні. У цьому зв'язку хотілося б якось застерегти Полтаву. Аналогії тривожні. Тим більше що підстави для занепокоєння у полтавчан дійсно є - місцева міська рада одна з небагатьох, хто відмовився визнати Росію країною-агресором.

Безумовно, наївно було б вважати, що знесення пам'ятників допоможе захистити країну. Але війна за уми, інформаційна війна - це один з необхідних компонентів досягнення успіху. У цій гібридної війні перемога буде неможлива без очищення свідомості і переформатування світосприйняття.

Наважимося припустити, що якби ми зробили цю роботу 23 роки тому, сьогодні в Україні не було б війни.

Та й ламати тоді, на початку 90-х, було набагато легше. Адже руйнували все - країну, ідеологію. Шокуюча правда про масштаби репресій в СРСР, правда про Велику Вітчизняну, Голодомор та ін., яка стала відкриватися нам тоді, підготувала суспільство до змін. На жаль, 23 роки тому ми не змогли довести почате до кінця, зупинилися.

Чи означає це, що час згаяно, і зараз, дійсно, не до перейменувань?

Багато хто сьогодні думають саме так. Але дозвольте з цим не погодитися. Очікування кращих часів може затягнутися на невизначений термін, і ми знову опинимося законсервованими в брехні, як фрукти в компоті.

Коли нам кажуть, ну навіщо ви чіпаєте тему Великої Вітчизняної, адже це неповага до ветеранів, і закликають до толерантності, насправді нас закликають до брехні. І до толерантності це не має ніякого відношення.

Толерантність - це коли ти хрест накладаєшь трьома перстами, а твій сусід - двома, але при цьому ви відмінно ладите. Або коли ти вважаєш, що шлюб укладається на небесах, а хтось поруч сповідує вільну любов. Толерантність - це коли ти не їж, наприклад, свинину, але при цьому шанобливо ставишся до тих, хто твої переконання не поділяє.

Толерантність передбачає спокійне, терпиме ставлення до інакомислення. Але вона не має на увазі брехню.

І зараз, коли нам кажуть: дайте можливість людям святкувати те, що вони хочуть, і вважати героями тих, кого звикли вважати героями, це нас не про толерантність просять. Це означає, нас просять відмовитися від права говорити правду.

Наприклад, правду про війну.

От скажіть, чи багато хто сьогодні знає, коли насправді СРСР вступив у Другу світову?

Якби більшість знало правильну відповідь на це питання, всі суперечки про те, коли відзначати День Перемоги, як називати війну та ін. відпали б самі собою.

Але, як вірно зауважив наш литовський колега Алвідас Янусевікус, який недавно побував в Маріуполі, на жаль, правда в Україні поки програє, але брехня не має майбутнього.

 

Анна Романенко

львів
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Актуальність
(0 оцінок)
Автор
(0 оцінок)
Якість матеріалу
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
032.ua розповідає про головні нюанси та правила зарахування дітей у дитсадки Львова.  Фото: ЛМР Як поінформували у прес-службі ЛМР, на початку червня (до 10 червня) батьки вже отримали повідомлення про зарахування дітей до певних дошкільних закладів. Відтак, до 16-го липня вони повинні подати документи у той чи інший садок.  Читайте також: Озеленення Львова: які дерева планують висадити у місті, - ПОРОДИ ТА ЛОКАЦІЇ Водночас, в управлінні освіти роз'яснили...
Культура
Завдяки появі мистецтва фотографії, ми можемо спостерігати на професійних світлинах буденний та святковий Львів у різні періоди. Журналіст сайту 032.ua пропонує подивитись, який було наше місто у 19 столітті, на фотографіях одного з найпопулярніших та неординарних митців того часу - Едварда Тшемеського. Довідково: Едвард Іґнацій Тшемеський (1843 - 1905) - львівський фотограф, народжений у Ґраці (Австрія), але вчився та жив тривалий час у своїх родичів на Г...
Культура
Щороку українці чекають літа, адже це пора гучних фестивалів, хорошої музики, нових знайомств, безсонних ночей під зорям небом, посиденьок біля багаття, позитиву та безмежного драйву. Журналістка 032.ua підготувала для вас добірку із 7-ми найгучніших та найкращих музичних фестивалів літа 2019-го року, які варто відвідати львів’янам. Atlas Weekend Festival Київський фестиваль Atlas Weekend Festival 2019 пройде вже впʼяте на ВДНГ. Опен-ейр триватиме шість дн...
Суспільство
Загалом у липні українці матимуть 8 вихідних днів.  Про це повідомляє журналіст сайту 032.ua.  При тому, що загальна кількість календарних днів у липні становить 31 день, 23 з них будуть робочими.  Нагадаємо, що  найближчі довгі вихідні чекають на українців наприкінці червня. День Конституції України, який відзначають 28 червня, припадає цьогоріч на п’ятницю, тож поспіль буде три дні вихідних: 28, 29 й 30 червня. Додамо, порядок перенесення робочих днів на...
Суспільство
З настанням спеки львів’яни намагаються сховатися від палючих промінців сонця на пляжах озер, річок чи морів — як кому пощастить. Та де б Ви не були, оминути дратівливі фактори не вийде. І добре, якщо цей “фактор” - не Ви. Журналіст 032.ua підготував жартівливу добірку типів людей, які найбільше дратують відпочивальників на пляжах біля озер, у Львівській області зокрема. Місцевий ді-джей Деякі молодики переконані, що всім на пляжі подобається однакова му...
Культура
21 червня на декількох локаціях відбудеться Свято музики у Львові - Сьомий світовий день музики. Про це журналісту 032.ua розповіли організатори події. Свято музики у Львові є унікальним прикладом некомерційного заходу, в якому масово беруть участь музиканти та слухачі. Цікаво, що цю акцію щороку проводять символічно в один і той же час — у день літнього сонцестояння. Саме тоді близько 120 музикантів та аматорів на 5 континентах світу виходять на вулиці св...
Суспільство
До кінця тижня у Львові та області прогнозують погіршення погодних умов. За даними Львівського регіонального центру з гідрометеорології, це пов'язано із проходженням та впливом атмосферних фронтів. Так, у четвер, 20 червня, до кінця доби та у п'ятницю, 21 червня упродовж дня очікуються грози, місцями значні дощі та сильні зливи, град, шквали до 15 — 20 м/с. Найближчі вихідні, 22 та 23 червня, також будуть дощовими, тож краще не планувати подорожей на озеро...
Суспільство
У Львові планують капітально відремонтувати територію на площі Святого Юра, де також влаштують нові елементи. Як повідомили у прес-службі Львівської міськради, роботи виконують працівники ТзОВ "Стріт комфорт". Зазначимо, торік у Львові на цьому місці облаштували сучасний дитячий майданчик, але оскільки впродовж року окремі елементи пошкоджували, територію вирішили капітально відремонтувати. У Галицькій РА запевняють, що підрядник встановить конструкції з а...
Суспільство
У відповідь на запит журналіста 032.ua у департаменті містобудування ЛМР розповіли про плани щодо озеленення Львова. Які дерева висаджуватимуть Щорічно у Львові працюють над оновленням та збільшенням зелених насаджень. За даними департаменту містобудування, у 2017 році у місті висадили понад 6 тисяч дерев та кущів, у 2018 – понад 10 тисяч дерев та кущів. У 2019 році планують продовжити роботи зі збільшення зелених насаджень міста. В основному цьогоріч пла...
Новини по темі
Масові “замінування” у Львові: скільки коштують бюджету “жарти” анонімів
У Винники хочуть запустити трамвай та відновити там лижну школу
Врятувати ведмедів від людей: як функціонує притулок “Домажир” біля Львова
“Завжди мріяла переїхати до Львова": як у Львові ошукали переселенку з Донбасу
Громадський бюджет: як європейський досвід впроваджують у Львові та Україні
Чому у Львові досі не відкрили обіцяного молодіжного центру: подробиці
Інвестиція в майбутнє: чому Львову потрібен стадіон “Торпедо”
Яким буде новий коворкінг для молоді - “Молодвіж Центр. Львів”, - ВІЗУАЛІЗАЦІЯ
Сихів планують з’єднати із центром Львова “Зеленою лінією”: що це за проект і навіщо він місту
“Італійський страйк” у Львові: на що готові працівники Станції швидкої медичної допомоги