Підсумкова прес-конференція Петра Порошенка - головні тези

Вчора, 29 грудня в Києві пройшла підсумкова прес-конференція Президента України Петра Порошенка. Спілкування з пресою тривало більше 2 годин, при цьому поставити питання встигли 25 журналістів.

Одним з головних вражень від прес-конференції було те, що вона вперше за довгі роки стала схожою власне на прес-конференцію, без домашніх заготовок, з дуже різкими, інколи безжальними запитаннями.

Ключовими темами прес-конференції очікувано стали війна на Донбасі, Крим, економіка України, Міжнародні відносини та бізнес Президента.

Готується спецсценарій переведення економіки на військові рейки

Так Порошенко озвучив умову введення військового стану на Донбасі:

"Готується спецсценарій переведення економіки на військові рейки, уточнення функцій місцевої влади для функціонування в особливий період та чіткий план, що будемо робити у випадку, якщо відбудеться вихід з мирного процесу і розв'язання або продовження повномасштабної військової агресії, можу вам обіцяти, що воєнний стан буде введено негайно", - сказав він.

При цьому Президент пообіцяв ініціювати відповідне рішення після перших наступальних операцій з боку бойовиків, підкресливши, що "сил для наступу з боку України недостатньо". Петро Порошенко також озвучив упевненість, що на Донбасі вже більше 70% населення бажають залишатися в складі України.

Є бій - ти повинен отримати «бойові» додатково до грошового забезпечення

Не обійшлося без питання про грошове забезпечення бійців АТО. Президенту пригадали його передвиборчі обіцянки забезпечити зарплату бійців на рівні 1000 гривень в день.

«Я говорив не про зарплату за день перебування в АТО, а про день перебування в бою ... Можливо, будуть прийняті пропозиції щодо забезпечення та фінансуванню дня перебування в бою. Є бій - ти повинен отримати «бойові» додатково до грошового забезпечення", - заявив Порошенко, зазначивши, що адекватна зарплата на сході« повинна бути великою", - сказав Президент.

Не обійшла стороною і тема окупованого Криму. Так, Петро Олексійович запевнив, що українська влада має намір повернути кримчанам-громадянам України їх права.

"При ухваленні закону про економічну зону в Криму був допущений ряд помилок. Вже НБУ повідомив, що частина помилок була виправлена, і кримчани отримали резидентський статус. Я думаю, що ті, хто живуть і працюють на території України, повинні мати повноцінні права. У той же час до тих кримчанам, які прийняли російське громадянство, буде інше ставлення", - заявив Порошенко. Також Президент висловився проти відключення Криму від електроенергії.

Говорячи про фактичну зупинку транспортного сполучення з Кримом, Президент пояснив ситуацію запобіганням терористичною загрозою.

Немає ніякої блокади Криму

"Немає ніякої блокади Криму. Є заходи щодо захисту України від терористичної загрози. Поки є неприйнятним в умовах терористичної загрози, щоб без догляду поїзди та автобуси спокійно їздили, перевозили в тому числі тих осіб, які становлять загрозу для держави Україна. Зараз розробляються механізми, як налагодити адміністративний огляд засобів пересування. Зараз вже прийнято рішення про пропуск легкових автомобілів, так як там можна легко контролювати", - заявив Порошенко.

Одним з ключових економічних питань на адресу Президента було питання про валютний курс. Порошенко висловив впевненість, що фінансова ситуація стабілізується після реалізації програми з МВФ.

"Я особисто вважаю, що курс 17-18-19 - він сьогодні не відображає реального стану співвідношення і купівельної спроможності національної валюти. Значна складова тут - панік ... І вона зникне, коли буде підписано угоду з МВФ. Тоді інвестори будуть більше вірити в Україну... А цьому сприятиме пакет прийнятих вчора в парламенті законопроектів", - заявив Петро Порошенко.

Говорячи про міжнародні взаємини, Президент відзначив, що допускає повернення до Женевського формату переговорів по Донбасу, який передбачає участь у них Барака Обами і голови Європейської ради Дональда Туска.

При цьому, Гарант констатував лояльні відносини з керівництвом "проросійських" Білорусії і Казахстану, а також заявив, що ці держави не визнають анексію Криму Росією.

"І саме ця дипломатична робота дозволяє консолідувати рівень дипломатичної підтримки в світі. Фактично, на сьогоднішній день Росія в цій ситуації залишається одна. І заради цього варто проводити переговори", - зазначив Порошенко.

Говорячи про Росію, Президент Порошенко проанонсував чергові санкції з боку України.

"Сьогодні Росія перебуває під українськими санкціями. Поставка в Росію товарів військового та подвійного призначення заборонена рішенням РНБО. За всіма позиціями, які є в європейських санкції, найближчим часом буде також рішення", - сказав Президент.

При цьому під час прес-конференції, глава держави підписав закон про відмову України від позаблокового статусу, що також можна вважати характерним кроком.

Досить передбачуваним було питання про продаж бізнесу глави держави, який за законом не може суміщати високий пост і отримувати прибуток від підприємницької діяльності. За словами Порошенка, "5 канал" - не продається, а бренд і виробництво "Roshen" знаходиться в управлінні приватної компанії і буде проданий, як тільки інвестиційний клімат в країні покращиться.

Якщо це не буде завершено найближчим часом, я буду змушений в умовах відсутності покупців продати з розстрочкою Roshen 

"Якщо це не буде завершено найближчим часом, я буду змушений в умовах відсутності покупців продати з розстрочкою Roshen менеджменту, бо іншого шляху не існує. Це буде зроблено прозоро і ефективно", - пообіцяв Петро Порошенко.

Якщо порівнювати першу велику прес-конференцію Петра Порошенка (25 вересня) з підсумковою прес-конференцією 29 грудня, то можна виявити кілька явних відмінностей.

Восени було значно менше критичних питань, оскільки на той момент пройшло всього 4 місяці президентства Петра Олексійовича. Вчора критики було куди більше, і що характерно, реагував на неї Президент досить гостро. За весь час прес-конференції не прозвучало жодного питання від російських ЗМІ, якщо не вважати інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна". Тим не менш, прес-служба не намагалася ні впливати на запитання, ні навіть погоджувати їх - кожен журналіст мав право задати те, що вважав за потрібне.