Екозупинки у Львові: чим важливий такий проєкт для міста й скільки це коштує, - ФОТО

Нещодавно львівська громадська організація “ПЛАТО” поділилася з підписниками ідеєю озеленення зупинок громадського транспорту у місті. Активісти зазначили, що таке рішення - не лише естетично привабливе, але й функціональне. Як це працює, скільки коштує та де успішно реалізовують екозупинки, дізнавалася журналістка 032.ua.

Як розповіла засновниця і голова правління ГО “Плато” Анжеліка Зозуля, екозупинки бувають дуже різними, а на їхнє облаштування впливають кілька факторів. Це і площа зупинки громадського транспорту, наявні поверхні, її розташування, наявність каналізації, клімат та технічне завдання від замовника. На них висаджують рослини або на даху, або і на даху і біля стінок конструкції. У останньому випадку такі зупинки найбільше слугують для адаптації громадського простору до кліматичних змін.

До прикладу наводять якісну екозупинку в місті Сім’ятичі (Польща). Цей проєкт вражаючий, але й дороговартісний. Його зробили на замовлення органів місцевого самоврядування. Саме такі конструкції несуть максимальну користь для довкілля - затримують до 90% отриманої дощової води, а рослини виконують функцію очистки повітря та затінення. Вартість такого проєкту - близько 100 євро за квадратний метр площі.

Середня ринкова ціна облаштування екозупинки залежить від країни, де її облаштовують. У сусідній Польщі це орієнтовно 40-50 євро за квадратний метр. У вартість слід враховувати і дах, і навантаження на конструкцію, і водостічну систему тощо. Відповідно, для реалізації такого проєкту потрібна підтримка влади різних рівнів та/або бізнесу.

Екозупинка у Нанті (Франція), фото: Kevin Dangu

За словами Анжеліки Зозулі, внизу екозупинок зазвичай висаджують в’юнкі та дешеві рослини, які швидко розростаються - дівочий п’ятилисточковий виноград або плющ. На даху можуть садити невибагливі рослини на кшталт очитки, заячої капусти, сукуленти, кам’яні троянди, повзучий чебрець, дикі гвоздики, або ж кущові рослини - лаванда, злакові, пеннісетуми, барбарис або ялівець.Усе залежить від ваги, яку може витримати конструкція.

Нагадаємо, у жовтні 2015 року у центрі Львова, на площі Галицькій, навпроти пам’ятника королю Данилу встановили першу в місті та Україні екологічну зупинку. На даху висадили сукуленти, а знизу - в’юнкі рослини. Реалізували проєкт місцеві активісти за кошти меценатів. Більше реалізованих прикладів не було, хоча Анжеліка Зозуля переконує, що у сусідній Польщі такі зупинки десятками років є трендом. 

Манчестер, Англія, фото: Design Week

Щоправда там це підтримують органи місцевого самоврядування та відповідні міністерства, у 15 містах є громадська підтримка - запроваджують “Зелений бюджет”, аналог Громадського бюджету, але сконцентрований на фінансуванні екопроєктів. У інших країнах також активно підтримують природоорієнтовані інструменти, до прикладу, у Франції з 2015 року по закону забудовники зобов’язані облаштовувати в новобудовах зелені дахи - чи то житло, чи офіси, чи торговий центр. У протилежному випадку платять солідний податок чи несуть іншу відповідальність.

Чим корисні “зелені” зупинки

Засаджені рослинами зупинки громадського транспорту - це гарне природоорієнтоване рішення для міста. Це збільшення зелених площ, естетична привабливість простору, а головне - об’єкт для ефективного використання дощової води.

Деякі рослини висаджують на дахах зупинок, деякі - збоку. Для того, щоб вони прижилися, облаштовують ретенційно-інфільтраційну скриню, куди збираються опади, які потім живлять зелень. 

Бразилія, фото з сайту ecodesenvolvimento.org

Екозупинки функціональні тим, що зменшують ризик локальних підтоплень, розвантажують систему каналізації, нейтралізують міські острови тепла та підтримують рівень локального біорізноманіття. Таке рішення змогло б вирішити проблему з систематичними потопами на багатьох вулицях Львова, які виникають через перевантаження каналізаційної системи у період сильних опадів.

Читайте також: Як у Львові облаштували дощовий садок і озеленили стіну на перехресті Бандери - Чупринки, - ФОТО

Екоавтобус в Мадриді, фото з сайту Phytokinetic