7 класних закладів у Львові, які чомусь закрилися

Раніше завше було краще: трава зеленіша, пиво хмільніше, однак ніщо не триває вічно. Так само і з закладами, які були відомі навіть тим львів'янам, які їх не відвідували - не та атмосфера. Однак як не згадати місця, в яких стільки грошей пішло на алкоголь, фірмові страви та хороший настрій, розділений з друзями.

Кореспондент сайту 032.ua підготував добірку місць у Львові, про які можна з приємністю згадати, поностальгувати й позітхати над тим, чому ж вони зачинилися.

"Дім Легенд"

Ресторан "Дім легенд", який доживає свої останні місяці, від самого відкриття, за концепцією  намагався максимально реалістично передати саме казкову атмосферу, орієнтуючись на міфологію різних часів і народів: серед офіціантів працювали карлики, дракон на фасаді щодня о певній годині плювався вогнем, хоча робив він це настільки мляво, ніби вмирав від старості, а в туалеті легко можна було зловити серцевий напад від несподіванки.

Якщо відвідувач надто довго засиджувався у туалеті, з телеекрана, замаскованого під люк  на дверях, раптово "виникали" двійко батярів, лякаючи всіх непідготовлених до такої живої зустрічі в найінтимнішому місцібудь-якого закладу. Місцеві батяри глузують з відвідувача, мовляв, скільки можна сидіти, он яка черга чекає. Вперше такий досвід мало хто переживав, хоча б раз не здригнувшись від зухвалості обірваних розбишак.

Проте вже у квітні 2019 року стало відомо, що власники будинку не збираються продовжувати контракт, а мають інші плани на приміщення. Машину з даху, тим не менше, пообіцяли зберегти. 

"Буковські"

Важко оминути пам'яттю одіозний паб, який цілком відповідав своїй назві. Чарлз Буковскі - американський письменник, у чиїх творах персонажі часто перебували на дні - соціальному і "на дні" пляшки, переживаючи глибокі життєві кризи. Художній "бруд", однак, органічно поєднувався з неймовірною лірикою існування побуту і кохання.

Щось подібне відбувалося і в пабі "Буковські": там в той самий момент на більярдному столі відбувалася бійка, а на протилежному кінці зали студенти за липким від пива та попелу столом, о 3-ій ночі, заливалися проваленими сесіями й нерозділеним коханням кобіт, які за барною стійкою сумували про щось своє. 

Чого тільки вартий ролик, який можна знайти на YouTube: у ньому "ревізор" Фреймут вирішила перевірити заклад і лишилася глибоко шокованою від того, що там відбувається, і ще більший шок отримала від того, що все, що там відбувається, - це нормально для постійних клієнтів закладу.

Варто відзначити, що "Буковські" - такий собі спадкоємець іншого одіозного закладу, який колись існував на цьому ж таки місці - "ЗаКуліси".

"Лялька"

Культовий львівський андеграундний клуб був одним із центрів місцевої рок-культури 90-их. Свою назву отримав через те, що розташовувався в приміщенні Львівського обласного театру ляльок. Вперше почав свою діяльність у 1994-му. З того часу там пройшла неймовірна кількість найрізноманітніших заходів: музичні фестивалі "Слухай українське", "Тарас Бульба" та "Jazz Bez"; також у цьому місці показували кіно, проводили презентації проєктів та пресконференції.

Серед виконавців, які там виступали - не злічити: Юрій Андрухович, "Димна Суміш", "Карна", "Кому вниз", Крихітка Цахес", "Мертвий півень", "Океан Ельзи", "Піккардійська терція", "Скрябін", "Dalai Lama" та ну справді дуже багато інших.

Вперше клуб закрили на початку 2004 року, однак через численні протести відкрили знову - до 2007 року. Те ж, що відбувалося далі, вже інша історія, однак не історія "Ляльки".

"Дзиґа"

Ще один культовий осередок львівської мистецької тусовки, нерозривно пов'язаний своєю історією з "Лялькою". Хоча заклад досі працює, і не так давно відкрився після радикального оновлення, і виглядає по-своєму красиво, тої "Дзиґи", якою її пам'ятають старожили й ветерани львівського андеграунду, вже немає.

Мистецьке об'єднання "Дзиґа" було засновано у червні 1993 року членами Студентського Братства міста Львова. І в цьому закладі протягом кількох десятиліть проводили заходи найширшого культурного спектру: "Флюгери Львова", "Jazz Bez", місяць авторських читань у Львові. Безліч акцій, у які були залучені митці не лише України, але й Польщі, Австрії, Словаччини, Чехії, США, Росії, Японії.

Крім того, в закладі діяла галерея, у якій регулярно змінювалися проєкти та експозиції.

"Ратуша"

Ще один заклад, назва якого показує його сутність - кафе дислокували у приміщенні самої Львівської ратуші, що на площі Ринок, на місці колишньої кафе-їдальні, яке свого часу було доступне як для працівників мерії, так і для пересічних львів’ян.

Світлі, просторі зали, багато жовтого та білого, на стінах - постери з інформацією. Місце було доволі популярним серед тих, хто міг собі дозволити трішки порозкошувати в самому серці міста.

"Меделін"

Затишна кав'ярня, в приміщенні якої відкрили не менш затишне місце під назвою "Щось цікаве".

Відвідати "Меделін" можна було кілька років назад на площі Коліївщини. Перший та підвальний поверхи, затишний простір для молоді з настільними іграми, коли вони ще не були настільки популярними, приємний персонал - атмосфера спокою збережена й досьогодні.

"Старушка"

Ще один рок-клуб, як про нього відгукуються - "така собі прибудова до дитячої школи творчості у Залізничному районі, біля вокзалу. Просто коробка, в якій нічого немає".

Однак у клубі часто грали шикарні концерти, для багатьох - це також частина рок-н-рольної молодості, за якою ностальгійно зітхаєш, проходячи повз вулицею Залізнична.