Перерваний “політ” Василя Бобинського

Упродовж вересня-жовтня у Львові відбувся цикл лекцій від ГО “КонтрФорс” про видатних львів’ян - “Гордість міста 2.0”. У рамках події, доктор філологічних наук, письменник, перекладач, один із засновників літературних груп “ЛуГоСад” та “Геракліт” Іван Лучук розповів про постать українського поета-модерніста, перекладача і літературного критика Василя Бобинського.

Хто такий Василь Бобинський?

“Український Бодлер” Василь Петрович Бобинський народився 11 березня 1898 року в місті Кристинополь на Львівщині (нині - Червоноград). Захоплювався літературою, писав власну поезію та прозу, перекладав твори іноземних письменників, був журналістом, членом літературної організації “Західна Україна” та Всеукраїнської спілки пролетарських письменників (ВУСПП). Став жертвою сталінського терору та був розстріляний 8 січня 1938 року в ГУЛАГУ.

Батько Василя Бобинського був залізничним будником (наглядачем біля колій), у зв’язку з цим, час від часу сім’я переїздила з одного села чи міста в інше. Так пройшло дитинство поета. Згодом він вступив на навчання у Львівську гімназію, а потім - певний час навчався у гімназії у Відні. Любив вивчати іноземні мови: на той час уже знав українську, російську, польську, німецьку.

У юнацькі роки записався в Українське січове стрілецтво, де познайомився з братами по духу, продовжив вивчати іноземні мови (чеську, угорську, ідиш, французьку) та займався власною творчістю.

Читайте також: Міжшкільна обсерваторія, ляльковий сквер і пригодницьке містечко: 7 проектів, які хочуть реалізувати у Галицькому районі

Упродовж Першої світової війни, Бобинський бере участь у воєнних діях та паралельно виходять друком його перші публікації - у газеті “Буковина”, журналі “Шляхи”, похідних листках, стрілецьких рукописних журналах та альманахах. Згодом, 1919 року ці опубліковані твори увійшли до окремої збірки “В притворі храму”, адже були пройняті ідеями та закликами захищати свою землю, добитися справедливого ладу та простого людського добра.

У рядах УСС письменник воював аж до 1920 року, поки не опинився у столиці України - Києві, де налагодив контакти з поетами-сучасниками: Яковом Савченком, Дмитром Загулом та ін. Ці знайомства та перебування в Січовому стрілецтві, у складі якого було багато інтелектуалів - письменників, художників, скульпторів, музикантів, дали Бобинському поштовх до подальшої творчості.

Втім, того ж року він вирішує повернутись додому - в окуповану поляками Галичину, з 1921 року - перебирається до Львова, де згуртовує навколо себе однодумців.

Журналістська діяльність

Уже у Львові, разом із колегами - Юрієм Шкрумеляком, Романом Купчинським та Олесем Бабієм, Бобинський видає журнал “Митуса”. Продовжує також писати поезію: що характерно, він одним із перших серед українських поетів почав творити у жанрі еротики. Зокрема, це помітно у збірці сонетів “Ніч кохання”, що була написана упродовж 1921 - 1922 років та видана окремою книжкою 1923 року у львівському видавництві “Молошний шлях”.

Тоді ж, у 1923 році Бобинський став неофіційним редактором журналу “Нова культура”, що був легальним органом Української соціал-демократичної партії, а насправді - ЦК Комуністичної партії Західної України. Взагалі, після повернення на Галичину, поет почав проявляти себе як прихильник “лівих” ідей, працював у нелегальній комуністичній пресі Польщі, став членом компартії Західної України. За таку діяльність двічі потрапляв до в’язниці - у 1923 та 1926 роках.

Разом з тим, він налагодив співпрацю з прокомуністичними письменниками (група “Горно” у Польщі) та пресою Західної України, видавав літературні журнали “Світло” (1925 - 1928) та “Вікна” (1928 - 1930), у яких прослідковується лінія підтримки радянської влади.

Врешті, 1 травня 1926 року поліція закрила журнал “Світло” та ув’язнила Бобинського на 5 місяців у тюрму, де свого часу перебував Іван Франко. Тоді ж галичанин написав свою найвідомішу поему “Смерть Франка”, яку радянська влада з політичних мотивів відзначила премією Народного комісаріату освіти УСРР 1927 року.

Читайте також: Громадський бюджет Львова 2018: ТОП-7 проектів для Франківського району

Через три роки після виходу на волю, 1930-го року, комуністи зуміли переконати Бобинського, що йому буде краще жити на “Великій Україні”, тож він разом із дружиною та однорічним сином Борисом переїхав до Харкова, звідки й почались найтрагічніші події у його житті.

Харківський період

Бобинський приїхав з польського Львова до більшовицького Харкова та почав доволі непогано: отримав гарну квартиру в центрі міста, на вулиці Сумській, вступив до аспірантури в Інституті літератури імені Т. Шевченка, став членом літературної організації “Західна Україна” та Всеукраїнської спілки пролетарських письменників.

Втім, уже за три роки свого перебування на сході країни, 25 грудня 1933 року поета було заарештовано командою НКВД нібито як члена Української військової організації (УВО). Прокурор вимагав для Бобинського три роки концтаборів, відтак за “розвідувальну діяльність на користь УВО та зв’язок із Донцовим та його групою”, йому призначили три роки каторги: будівництво водоканалу “Москва - Волга”.

По етапу за ним пробувала мандрувати молода дружина із маленькою дитиною, але невдовзі зникла. Син Бобинського Борис потрапив до дитячого будинку з клеймом “сина ворога народу”.

1937 року Василь Бобинський відбув свій термін каторги, але його було знову заарештовано. Цього разу суд призначив йому смертний вирок. 2 січня 1938 року відбулось судове засідання, а 8 січня того ж року українського поета розстріляли.

Лише після його смерті, 1956 року Василя Бобинського реабілітували. У рідному місті поета - Червонограді на Львівщині на його честь встановили погруддя.

Творча спадщина

Василь Бобинський як поет був дуже талановитим та неординарним, але багатьом і донині незрозумілим. Його вірші важкі до римування, але наповнені незвичними словами, змішаними наголосами та алегоріями, які разом апелюють до важливого соціального змісту. Наприклад, вірш “Розгін Феба”.

До поетичного спадку належать збірки: “В притворі храму" (1919), яка була написана та видавалась ще за час участі Бобинського в УСС, "Ніч кохання" (1923) і "Тайна танцю" (1924) - збірки сонетів, які вийшли у львівському видавництві “Молошний шлях”. Також - "Поезії. 1920–1928" (1930), поема "Смерть Франка" (1927), «Слова на стіні» (1932).

У доробку Бобинського є збірка публіцистики під назвою "Статті й памфлети" (1933), а також роман “Львів”, від якого до наших днів збереглась лише частина, що друкувалась на сторінках літературних журналів.

Із малої прози галичанин написав декілька оповідань, серед яких дослідники виділяють “За Збручем сходило сонце”, “Гість із ночі”, “Страх”. Збереглись також три томи автобіографічних спогадів Бобинського.

Роман “Львів” Бобинський почав писати у Львові, а закінчив - уже в Харкові та планував видати 1932 року. На жаль, збереглися лише три розділи роману, надруковані 1932 року на сторінках тогочасної періодики.

Упродовж життя, Бобинський зарекомендував себе і як журналіст та автор публіцистичних, гостро сатиричних статей і рецензій. Наприклад, це статті: “Як ми це бачимо? Очима галичанина на літературу Радянської України”, “Від символізму - на нові шляхи”, “Ланцетом у чиряк”, "Творець нової 1001 ночі Панаїт Істраті", "Пролетарський репортер у Львові", "Станіслав Пшибишевський та "Вікна зі Сходу і Заходу" тощо.

***

Станом на нині, про Василя Бобинського відомо вкрай мало, як і про багатьох інших представників “Розстріляного Відродження”. Постать цього вихідця з Галичини, що з часом перебрався до Харкова, досить неоднозначна, адже на перший погляд помітно: Бобинський підтримував комуністичні та соціалістичні ідеї. Попри це, він відстоював також боротьбу за свободу й захист рідної землі, що прослідковується у всій його поетичній творчості. Окрім цього, у час Першої світової війни, він брав участь у бойових діях у складі Українського січового стрілецтва, а його життя обірвалось занадто швидко з легкої руки радянської влади.

Читайте також: Кому потрібен Львівський протезний завод, - ФОТО, ВІДЕО

Українцям залишилась творча спадщина Бобинського. На особливу увагу заслуговують сонети автора та поема “Смерть Франка”. Завдяки діяльності Бобинського, пересічним читачам стали доступні твори світових класиків, перекладені з польської, французької, німецької та російської мови на рідну українську.

У своїх власних творах поет заклав філософський сенс та глибокі образи у витончені, нестандартні та зрозумілі не кожному форми, які все ще потребують сучасного аналізу та розкриття.

Пропонуємо також переглянути відеоверсію лекції про Василя Бобинського:

Повне або часткове копіювання матеріалу забороняється та вважається порушенням авторських прав

Львів новини 032 культура література лекція Бобинський
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Поки ще ніхто не оцінював
Актуальність
(0 оцінок)
Автор
(0 оцінок)
Якість матеріалу
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
Сьогодні, 12 грудня, на сесії Львівської міської ради затвердили Програму безкоштовного харчування дітей та учнів у закладах освіти на наступний рік.  Згідно з цією ухвалою безкоштовне харчування у 2020 році зможуть отримувати учні 1−4 класів та діти з багатодітних родин. За відповідне рішення проголосували 52 депутати. Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.  Метою Програми є створення умов для здорового розвитку дитини, підвищення рівня с...
Культура
Вулиці - кровоносні артерії міста. І історії формування цих вулиць багато чого можуть розповісти про саме місто та чому воно саме таке, яким сьогодні є. Кореспондент сайту 032.ua вирішив розповісти про 5 найдовших вулиць Львова, які всі впізнають та люблять за архітектуру і водночас ненавидять за залюдненість та затори. Кожну з цих вулиць ви, мабуть, знаєте не з чуток, або й самі неодноразово гуляли ними.  Вулиця Городоцька (8 400 м) Дорогою, яка на початк...
Культура
У неділю, 15 грудня, до греко-католицької церкви Анни у Львові, що на вулиці Городоцька 32, привезуть Зарваницьку чудотворну ікону Божої Матері У храмі вона буде знаходитися до 22 грудня. Отож, впродовж тижня всі бажаючі зможуть помолитися біля чудотворної ікони. До звичного розпорядку Богослужінь додадуть Богородичні молитви. Про це повідомили у пресслужбі церкви Святої Анни.  Зазначимо, цю ікону привезуть із села Зарваниці Тернопільської області. Ікона Б...
Суспільство
Наближається до завершення 2019 рік, тож саме час підбивати підсумки. Одним із питань, яке цікавить українців найбільше є рівень заробітної плати та вчасна оплата праці. Кореспондент сайту 032.ua пропонує читачам дізнатися, скільки заробляли мешканці Львова і Львівської області в середньому упродовж 2019 року, які сфери праці найбільш оплачувані та чи є різниця в оплаті праці чоловіків та жінок. Так, за даними Державної служби статистики України, середня з...
Культура
У неділю, 8 грудня, львівський фотограф опублікував світлини "заручин" дівчини з Ісусом Христом. Фотограф Михайло Балушка поширив їх на своїй сторінці у Facebook. Зі світлин, що він зробив, видно, що відбувся обряд постригу в монахині.  Нагадаємо, кореспондент 032.ua традиційно для читачів публікує фотофакти. Раніше розповідав, що на проспекті Свободи у центрі Львова вже змонтували  Різдвяний ярмарок, який незабаром запрацює. Фото можна переглянути ТУТ.  Д...
Суспільство
12 грудня голова політради Української Галицької Партії, юристка Ірина Моряк подала заяву в правоохоронні органи щодо скандального коментаря ректора Почаївської духовної семінарії Російської православної Церкви в Україні архієпископа Іова Шумського (Смакоуза), який служить у Тернопільській єпархії з 2018 року. Як розповіла Ірина Моряк у коментарі для 032.ua, упродовж двох місяців вона з командою реалізує на Галичині та в інших областях України ініціативу “...
Влада
11 грудня президент України Володимир Зеленський призначив голів дев’яти районних державних адміністрацій. Ми уже публікували найважливіше з того, що відомо про очільників Самбірського, Жовківського, Городоцького, Стрийського, Сколівського та Старосамбірського районів.  У цій публікації журналістка 032.ua розповість ключову інформацію про нових голів Мостиської, Кам’янка-Бузької та Миколаївської райдержадміністрацій. Кам’янка-Бузький район очолила 35-річна...
Суспільство
Сьогодні, 12 грудня, на сесії Львівської міської ради депутати прийняли ухвалу про надання Львівському обласному центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф в оренду нежитлових приміщень на вулиці Руській, 20. За відповідне рішення проголосувало 52 міських обранців. Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.  Відтак, Львівському обласному центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» нададуть нежитлові приміщення для р...
Екологія
На початку грудня 106 нових українських територій, що еквівалентні 1,5 мільйона гектарів, включили до Смарагдової мережі. Охорона дикої природи в Україні стала можливою після тижневого засідання сторін Бернської конвенції, за результатами якого під охороною опинилося 8 територій з Львівської області. Як повідомили у ГО "Українська природоохоронна група", включення нових територій до Смарагдової мережі Європи є дуже значущим, бо в ЄС ці зони називаються тер...