Нове життя старого трамдепо: як у Львові хочуть перетворити покинуте трамвайне депо на місце для ідей та бізнесу

У Львові хочуть подарувати друге життя забутому трамдепо на перехресті вулиць Вітовсього-Героїв Майдану -Сахарова. Працюють над перетворенням співавтори “Креативного кварталу”. Під час громадських слухань, які відбулися 8 лютого, учасники представили майбутню концепцію розвитку трамвайного депо.

Кореспондент сайту 032.ua зібрав для Вас найцікавіші думки та пропозиції щодо облаштування трамвайного депо. 

Lem Station – сучасні інновації на тлі забутої епохи.

Вперше іде про перетворення старого трамвайного депо на інтерактивне місце для львів’ян виникла ще у 2015 році. Тоді ініціатором такого проекту був IT-фахівець та інвестор Ілля Кенігштейн. За його задумом, ангари трамвайного депо мали перетворитися на багатофункціональні простори для підприємців. А вже у 2016 році міська рада Львова вирішила передати приміщення депо в оренду на 50 років потенційному інвесторові.

Втім, згодом Кенігштейн поїхав працювати до Києва. Однак про його ідею не забули, а навпаки, почали розвивати далі вже зовсім інші люди: Марк Зархін, Олег Мацех, Дмитро Косарєв, Тарас Кицмей, Тарас Добрянський та Олег Дрінь. Саме вони придумали та розробили нову концепцію перетворення старого трамвайного депо в інтерактивний простір - Lem Station – на честь польського письменника-фантаста Станіслава Лема. За задумом його організаторів, проект має поєднати у собі сучасні інновації та історичну атмосферу депо.

Що пропонують зробити.

Трамвайне депо разом із першою львівською електростанцією на перехресті теперішніх вулиць Героїв Майдану, Вітовського та Сахарова було споруджене 1894 року за проектом Альфреда Каменобродського. На початку ХХ століття та у 20-х роках його двічі перебудовували та розширювали.

“Архітектура цього комплексу непересічна. В принципі, її загинам бракує тої, власне, промислової архітектури австрійсього періоду. А найголовніше те, що вона збереглася фактично в автентичному вигляді. Було дуже багато думок по тому, як використовувати трамвайне депо. Була тематика музейна, просто реставрація, пристосування під якісь інші потреби. Тепер, в час коли активно розвивається сфера IT, в нас з’явилася ідея зробити віртуальний хаб”, - розповідає головний архітектор Львова Юліан Чаплінський.

Чаплінський взагалі вважає територію трамвайного депо найкращим місцем для території креативного хабу, адже неподалік від цього місця розташовані три найбільші університети Львова.

“Нам здається, що в житті молоді має бути такий центр, який був би класним, потужним worksshop для розвитку інноваційних ідей”, - сказав пан Чаплінський.

Однак на сьогоднішній день є очевидним, що це трамдепо не використовувалось на усі 100% можливостей. Три основні зали використовувалися з різними призначеннями. Центральний зал не використовувався ніяк, в ньому лежало будівельне сміття. А праве крило ангарів, яке межує з вулицею Сахарова, використовувалося “Львівелектротрансом” як складське приміщення, своєрідна зварювальна майстерня. Ще кілька років такого простою могли би призвести до фактичної загибелі будівлі старого трамвайного депо. Тож креативні ідеї львівських підприємців є дуже вчасними.

“Це буде місце, де будуть відбуватися події. Тут будуть офіси і буде food-зона. Взагалі, уся площа перед трамдепо повинна бути перетворена на громадський простір, де цікаво перебувати”, - розповідає учасник команди Lem Station Андрій Меаковський

Аби слова не залишалися просто словами, автори проекту “Lem Station” вирішилми перейти до конретних справ. І у грудні минулого року в одному із ангарів депо відбувся концерт інструментальної музики. До слова, таким чином був презентований фестиваль “LvivMozArt”, який заснувала диригентка Мюнхенської опери Оксана Линів. Фестиваль має відбутися у серпні цього року.

Тоді активісти підписали угоду із “Львівелектротрансом”, за свої гроші поклали в ангарі підлогу, частково перекрили дах, який протікав. Своєрідна реконструкція об’єкту відбувалася на волонтерських засадах.

“Це буде місце, де будуть відбуватися події. Тут будуть офіси і буде food-зона. Взагалі, уся площа перед трамдепо повинна бути перетворена на громадський простір, де цікаво перебувати. Ми не хочемо, щоби на цьому місці збудували базар, ще один ТРЦ, бордель, готель. Ми хочемо, аби там було місце для львів’ян”, - розповідає  Меаковський.

Музей, інтерактивний хаб та креативний простір.

Тим часом у міськраді Львова планують оголосити інвестиційний конкурс, аби знайти інвесторів оплатити цей проект. Зазначають, що брати участь у конкурсі можуть українські та іноземні інвестори. Умови конкурсу такі, що трамвайне депо залишиться у власності громади Львова, однак інвестор зможе використовувати Lem Station для комерційних потреб. За попередніми даними, реконструкція депо триватиме впродовж 4 років, і за цей час інвестор не буде сплачувати оренду.

Втім, на потеційного інвестора, якщо такий звісно ж, знайдеться, чекає одна велика проблема. Справа у тому, що частина ангарів депо залишається в розпорядженні «Львівелектротрансу». Наприклад, правий ангар використовується підприємством як зварювальна майстерня і склад.

“Ми думали, що нам вдасться повнісю забраи депо у “Львівелектротрансу”, але туди управління транспорту та зв’язку вклали великі гроші. Тому наразі треба вирішити, яка частина будівлі лишиться у розпорядженні комунального підприємства”, - пояснює начальниця управління інвестицій ЛМР Ольга Сивак.

Натомість, лівий ангар будівлі, який межує із вулицею Героїв Майдану, перебуває в оренді у Львівського історичного музею. І за словами екс-директора Львівського автобусного заводу Романа Пака, ще 20 років тому на території трамдепо хотіли створити музей науки і техніки.

“Ще на початку 2000-х років, коли мером Львова був Любомир Буняк, На початку двотисячних, коли мером був Любомир Буняк, під музей виділили перший ангар площею 1073 м². Коли рішення було прийняте, ми обстежили ангар, уклали угоду з проектним інститутом, який розробив технічні пропозиції. Узгодили їх із усіма службами – пожежними, санітарними – та 2006 року дали на погодження міській владі, щоби отримати дозвіл на реставрацію. На жаль, місто не пішло нам назустріч”, - розповів Пак.

Під час громадського обговорення щодо майбутнього перевтілення старого трамдепо, в учасників дискусії виникло чимало цікавих ідей, які можна було би втілити в рамках проекту Lem Station. Наприклад, бізнесмен і громадський діяч Олег Мацех запропонував поєднати у Lem Station музей та інтерактивний хаб.

“Музей можна інтегрувати у креативний простір. Експонати, наприклад, можна розмістити вздовж територій у скляних кубах, аби вони не руйнувались. А ще можна буде проводити тематичні виставки й покази, приурочені до певних подій” - вважає Мацех.

Натомість, головний архітектор Львова Юліан Чаплінський наполягає на тому, що під час майбутньої реконструкції депо необхідно зберегти саму історію об’єкту, поєднавши її із сучасним реаліями.

“Саме звідси починається трамвайна історія нашого міста, тому дуже важливо зберегти цю єдність історії та комунікативного простору”, - каже Чаплінський.

Погодожується зі словами і Андрій Меаковський: “ми плануємо максимально зберегти історичну частину станції без добудов та кондиціонерів. Залишити фасади, структуру даху, вікна. Трамвайні колії теж залишаються, але їх доведеться перекласти” – зазначає Меаковський.

Актуальність
(0 оцінок)
Автор
(0 оцінок)
Якість матеріалу
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Актуальність
0/12
Автор
0/12
Якість матеріалу
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку