• Головна
  • «Банкам необхідно ставати більш технологічними і гнучкими», – Олена Малинська, голова Правління Банку Кредит Дніпро
Новини компаній
12:00, 20 грудня 2016 р.

«Банкам необхідно ставати більш технологічними і гнучкими», – Олена Малинська, голова Правління Банку Кредит Дніпро

Новини компаній

 – Які Топ-3 інновацій 2016 р. ви могли б відзначити в банківському секторі?

Я радше виділила б топ-тренди, за якими банки розвивали технології у році, що минає. Перший тренд – розвиток платіжних систем. Фінустанови в умовах обмеженого кредитування розуміють, що важливим джерелом їх доходу зараз може бути транзакційний бізнес, тому вже починають конкурувати з традиційними гравцями – PSP-провайдерами. Банківський сектор перестав обмежувати себе інтернет-банкінгом і мобільними додатками, запускаючи свої платіжні портали. Другий – банки продовжують рухатися до мобільних технологій і сфери IT. Якщо ще близько п’яти років тому банки пишалися розширенням мережі відділень, то зараз топ-гравці зорієнтовані на розвиток дистанційних каналів і систем обслуговування.

Банки інтегруються в e-commerce, і наступного року ми очікуємо істотного розширення цього напряму діяльності серед основних учасників ринку, до числа яких, до речі, входить і наш банк. І третій тренд, на який варто вказати, – технологічні рішення для невеликого бізнесу. Якщо ще недавно більшість учасників ринку орієнтувалися здебільшого на приватних клієнтів, тепер цей тренд змінився. Поступово фінустанови, зорієнтовані на роботу з мікробізнесом, починають упроваджувати спеціальні платформи з аутсорсинговими послугами, які дозволяють швидко отримувати необхідні довідки, дозвільні документи тощо.

Що варто негайно впроваджувати банкам для успішної конкуренції як між собою, так і з фінтехкомпаніями?

Банкам терміново потрібно міняти як внутрішні, так і зовнішні процеси. Якщо фінансові установи не будуть ставати гнучкішими і простішими, вони дійсно не зможуть конкурувати з «фінтехом».

У фінтехкомпаній є величезна перевага: по суті, їм простіше, швидше і дешевше впроваджувати нові сервіси, тому що вони не обмежені існуючою інфраструктурою, процедурами безпеки або вимогами НБУ. У нас – банківської спільноти – є внутрішні процедури, які роблять процеси складними для клієнта.

Наприклад, щоб отримати кредит, у багатьох фінустановах досі необхідно чекати близько тижня, як це було, наприклад, 50 років тому в США для отримання іпотеки. Фінтехкомпанії приймають рішення в Інтернеті моментально. Крім того, це і ментальне, психологічне питання. Фінтехкомпанії не мислять категоріями банків, вони мислять як IT-фахівці, що створюють максимально зручний продукт. Водночас у банків червоною ниткою через усі процеси проходять вимоги законодавства, банківські стандарти і т. ін. Банкам необхідно ставати більш технологічними і гнучкими. Наприклад, треба починати аналізувати себе з точки зору не тільки ризиків і безпеки, а й зручності та простоти для клієнта. Потрібно порівнювати себе з іншими банками не за розміром капіталу, а за якістю взаємодії з клієнтом у відділенні.

Вашому банку вдається дотримуватися цих рекомендацій?

Справа в тому, що саме такий принцип роботи ми й обрали для банку, коли ще на початку року переглядали стратегічні напрями діяльності. І наш оновлений іміджевий складник зі слоганом «Раз. Два. Просто» відображає суть змін, які ми намагаємося впровадити в усі внутрішні й зовнішні процеси. У деяких напрямах ми починаємо застосовувати методику Agile, глобальна суть якої полягає в зацікавленості групи людей в одному результаті.

Успіхи проекту або ж їх відсутність – відповідальність усієї команди, а не окремих осіб. Український IT-ринок йде за світовими трендами і вже давно працює за цією методикою, тоді як серед банків – одиниці. Хоча результати застосування цієї методики не змушують на себе чекати.

Наприклад, зараз на фінішну пряму виходить запуск мобільного додатку нашої системи інтернет-банкінгу FreeBank – його розробка та імплементація здійснювалася за методикою Agile без проектних планів, чітких техзавдань тощо.

Де-факто ми запустили цей додаток за чотири місяці активної роботи, тоді як деякі інші гравці працювали над подібними проектами навіть не один рік. Тестовий і ще не повний реліз нашого продукту фокус-групи оцінили як один із найкращих на ринку.

Які нові технології очікуються на банківському ринку в сфері приватного банкінгу, систем електронних платежів?

Зараз проходить фінальну стадію новий законопроект, який може повністю змінити правила платіжного ринку і позбавити банки монополії на процесування і реєстрацію систем «електронних» грошей. Наразі для цих операцій необхідна банківська ліцензія, але якщо Верховна Рада схвалить законопроект, доступ до них отримають і фінансові компанії. У результаті на ринку з’являться десятки або сотні нових фінансових компаній, які зможуть пропонувати дійсно дуже інноваційні речі. Це стосується і NFC-платежів: замість платіжної картки з цією функцією більш масово буде використовуватися смартфон. Усе це реальні виклики наступного року для банків.

Серед інших напрямів, у які фінустанови найактивніше інвестують, – клієнтські інтерфейси: мобільні додатки, системи «клієнт-банк», «інтернет-банк», сайти, платіжні портали і т. ін. Зараз усе це вдосконалюється з точки зору візуалізації, механіки, ергономіки. Ми цього року також повністю оновили офіційний сайт нашого банку, надалі працюватимемо над модернізацією інтернет-банкінгу. У вік інформації фінустанови зобов’язані надавати клієнтам сервіс та можливість керувати своїми фінансами в режимі 24/7. І це стосується вже не базових потреб на зразок переказу грошей або оплати комунальних послуг, але і можливості відкрити депозит, оформити чи погасити кредит.

Чи впроваджують банки нові технологічні рішення (IT-платформи) для поліпшення процесу кредитування, взаємодії з клієнтами?

У сфері роздрібного кредитування українські банки починають освоювати новий цифровий канал видачі кредитів, спираючись на успішні світові кейси фінансових компаній. Такі сервіси дозволяють отримувати кредити дистанційно і без ідентифікації – за допомогою простого «вивантаження» невеликої суми на рахунок.Те, що вже досить давно практикують у розвинених країнах, для нашого ринку є доволі інноваційним. Банки звикли давати кредити на підставі довідки про доходи, фінансові ж компанії пішли далі. Відбувається все так. Людина на сайті вводить базову інформацію: ПІБ, номер телефону, номер карти, на яку хоче отримати позику. Відбувається скоринг, наприклад, за номером телефону, і людина отримує гроші на свій банківський рахунок. Для цього навіть не потрібно надавати паспорт. Суть цього бізнесу – upsell, тобто збільшення обсягів продажів. Наприклад, якщо позичальник повернув кредит у розмірі 1 тис. грн, йому запропонують 2 тис. грн і т. д. Відсоток неповернень за цими дрібними позиками перекривається маржею від upsell надалі.

А що можна запропонувати корпоративному сектору?

Підвищувати оперативність і нівелювати до мінімуму всі бюрократичні процедури необхідно і в роботі з корпоративними клієнтами. Для цього потрібно впроваджувати такі технології оцінки ризиків, які дозволять без зволікань надавати бізнесу фінансування. Наш банк працює над автоматизацією цих процесів.

Хороший і важливий приклад – аграрії. Україна – аграрна країна, на розвиток цієї галузі роблять ставки і держава, і банківський сектор. І ось фермер – власник невеликого за обсягами виробництва – приходить у банк по фінансування, яке через специфіку його бізнесу необхідне йому саме зараз. Йому терміново потрібні добрива, засоби захисту рослин або пальне, тому що йде посівна, а банк розглядає заявку в найкращому випадку кілька днів.

Про який же тоді нормальний розвиток аграрної галузі може йти мова, якщо виробник не в змозі вчасно отримати гроші й закупити необхідні матеріали? Саме тому потрібні технологічні інновації, які дозволять проводити швидкий і ефективний аналіз даних клієнта. До речі, наш банк за підтримки IFC зараз упроваджує спеціальні програми оцінки ризиків кредитування агровиробників. Після запуску проекту фермер зможе отримувати кредитне рішення протягом усього декількох годин.

Чи готовий банківський сектор до активнішого використання «електронних» грошей?

Низва українських фінустанов починали впроваджувати послугу, і варто зазначити, що у них був досить непоганий старт. Після кризи і згортання бізнес-діяльності десятків українських банків скоротилася і кількість тих, хто займається розвитком ринку «електронних» грошей. Але від цього напрямок не став менш привабливим: він дозволяє фінустановам не просто нарощувати клієнтську базу, а й збільшувати кількість крос-продажів, зокрема й завдяки ко-бренд-проектам із ритейловими мережами. Також цей напрямок надає хорошу платформу для нових партнерських відносин, початком яких може стати взаємовигідне поширення ко-бренд-карт на першому етапі співпраці. Для споживачів такий механізм розрахунків зручний із кількох причин – починаючи від мінімальних вимог до відкриття свого електронного гаманця – для цього всього лише потрібен номер телефону, і закінчуючи можливістю користуватися привілеями у вигляді знижок і бонусів, якщо це партнерська програма банку з торговельною мережею, кафе, рестораном, клінікою тощо.

Водночас розраховувати на надзвичайно високий обіг «електронних» грошей в Україні найближчим часом не варто. Чинні норми Нацбанку регулюють добові, місячні та річні ліміти як за розрахунками, так і за залишками на рахунках. Наприклад, у рік клієнт може витратити не більше 62 тис. «електронних» гривень.З точки зору безпеки вважаю, що це абсолютно правильно, але є деякі норми, які, на мій погляд, уповільнюють розвиток ринку «електронних» грошей. Наприклад, зараз не можна придбати товар на тому ж Amazon, тому що згідно з законодавством розраховуватися українськими «електронними» грошима можна тільки в Україні.Потенційно ж нашому фінсектору цей напрямок цікавий: тут відкриваються досить широкі можливості для спільного креативу, адже ті самі ко-бренди можуть полягати не тільки у випуску карт із дисконтом. Це також можуть бути подарункові сертифікати, накопичувальні або віртуальні картки.І хоча для ринку і споживачів усе це не можна назвати новинкою, гадаю, кількість банків, які реалізують подібні проекти, буде зростати. Банк Кредит Дніпро (Ліцензія НБУ № 70 від 13.10.2011 р.) теж має намір із наступного року розвивати напрям, пов’язаний з «електронними» грошима. Зараз ці проекти розробляються.

На ринку багато говорять про цифрові технології, автоматизовані відділення, мобільні додатки. Звичайне обслуговування переходить на другий план?

Навіть з огляду на все вищесказане, не варто недооцінювати впливу на споживачів класичного банківського обслуговування. Банківські відділення не зникнуть як мінімум тому, що багато питань просто не можна вирішити в Інтернеті, а автоматизовані системи не замінять людського інтелекту, інтуїції, світовідчуття і психології.

Крім того, не варто лишати поза увагою і консервативну частину суспільства, яка в Україні все ще в більшості. Тому який би якісний онлайн-сервіс не пропонував банк, якщо людина прийде в неохайне відділення, де менеджери не зможуть надати їй компетентну і оперативну допомогу у вирішенні її фінансових питань, навряд чи цей відвідувач залишиться клієнтом цього банку. Тому, на мій погляд, тут головне дотримуватися балансу і працювати над собою у всіх напрямах.

Георгій Юр

Джерело:http://www.business.ua/money/bankam_neobkhodimo_stanovitsya_bolee_tekhnologichnymi_i_gibkimi-358780/

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Оголошення
live comments feed...