Львів посів перше місце серед інших українських міст, де розвинута велосипедна інфраструктура.
Львів має понад 30 км велошляхів, серед яких відокремлені велодоріжки, велосмуги і навіть велосипедна контр-смуга. Наразі місто є "флагманом" велосипедної інфраструктури України та майданчиком для експериментів, яке впроваджує європейські стандарти у межах неповоротких державних будівельних норм України. Про це пише видання
Така активність не в останню чергу зумовлена призначенням Радника з велосипедної інфраструктури у львівській мерії. Олегу Шміду вдається реалізувати велосипедні плани в умовах незначного бюджету та уже несприятливих до велосипедистів ДБН-ів. Разом з німцями він розробив та пролобіював план розвитку веломережі Львова, що поетапно впроваджується до 2019 року.
Велодоріжки тут будують як поряд із тротуаром (на вулиці Липинського), так і поряд з проїзною частиною (велосмуга на Зеленій).
Вперше в Україні Львів створив велосипедну контр-смугу на вулиці Коперника, а згодом на Коновальця: це коли на вулиці з одностороннім рухом велосипедисту дозволено їхати в обидва боки. Уздовж руху автомобілів велосипедист їде разом з ними, а проти руху – по спеціально облаштованій велосипедній доріжці.
Також Львову вдалося "проштовхнути" ідею з підвищення велопереїзду на перехресті. Завдяки підвищенню велодоріжки над рівнем дороги водії мають пригальмовувати, і це створює безпечні умови для руху не лише велосипедистів, а і пішоходів.
Львів впроваджує європейські практики на зупинках громадського транспорту. Це ті сміливі рішення, яких велоактивісти так довго вимагають в інших містах.
Місця, де велодоріжка перетинає дорогу, позначають червоним пластиковим покриттям, аби попередити водіїв, що у межах перехрестя велосипедисти мають пріоритет, і їх треба на таких велопереїздах пропускати.
Там, де створені смуги для громадського транспорту, велосипедна смуга проходить між автосмугою та смугою громадського транспорту. Задля безпеки велосипедистів таку велосмугу зробили дещо вищою.
Експерименти Львова стосуються не лише велосипедистів, а доцільного транспортного планування загалом. Так, під час реконструкції на вулиці Рибній проїзну частину виклали двома типами бруківки: більш велика – по краях, тут мають паркуватися автомобілі, а гладенька – по центру, аби велосипедистам було зручно тут проїжджати.
Задля зниження швидкості автомобілів на вулиці Ужгородській збудували "острівці", які змушують водіїв рухатися зигзагом. Тому автоводії рухаються тут повільніше, а велосипедисти можуть їхати прямо і достатньо швидко.
Велопарковки у Львові встановлюють як з боку мерії та Німецького товариства міжнародного співробітництва, так і власники закладів за власний кошт.
Працівники мерії їздять на велосипеді на роботу (мер їздить не щодня) та паркують велосипеди біля ратуші.
2014 року у Львові також відкрилося прекрасне велокафе Radler (німецькою – "велосипедист", а також це назва відомого німецького напою, пиво навпіл з яблучним соком).
Перед кафе та усередині нього намальована велодоріжка, звісно, є велопарковка, а всередині збережено стиль велосипедної майстерні.
Загалом, Львів дещо відстає у виконанні своїх планів: до кінця 2013 мали збудувати уже 120 км велошляхів, але через проблеми з фінансуванням реалізацію усіх 120 відклали.
Тим не менш, енергійність та наполегливість відповідальних працівників мерії робить Львів найвелосипеднішим місто України.