Антибіотики без призначення лікаря: чому українці досі лікують застуду «сильними» препаратами

Восени та взимку, коли зростає кількість випадків ГРВІ, у багатьох українців повторюється знайомий сценарій: нежить, температура, біль у горлі чи кашель — і думка про антибіотик.

Особливо поширене переконання, що якщо звичайні засоби не допомагають, потрібно взяти «щось сильніше». Проте антибіотик не є сильнішою версією препарату від застуди. Він призначений для лікування бактеріальних інфекцій і не діє на віруси.

За даними Центру громадського здоров'я, ще під час дослідження, результати якого оприлюднили у 2020 році, майже 64% українців вважали, що застуду та грип можна лікувати антибіотиками.

Водночас проблема полягає не лише у звичках пацієнтів. У 2026 році МОЗ продовжує говорити про необхідність посилення контролю за призначенням антибіотиків, а моніторинг їх використання у медичних закладах показав, що навіть лікарі не завжди призначають препарати відповідно до рекомендованих підходів.

Електронний рецепт не скасував самолікування

В Україні електронний рецепт на антибіотики запровадили у серпні 2022 року. Його мета — зробити призначення та відпуск таких препаратів контрольованішими й водночас зменшити самолікування.

Зараз антибіотики належать до рецептурних препаратів. Лікар має визначити, чи потрібен пацієнтові антибіотик, яку діючу речовину обрати, у якій дозі та на який термін. Отримати рецепт можна у лікаря первинної або спеціалізованої допомоги, а в окремих випадках — дистанційно, якщо необхідні медичні дані вже є в електронній системі.

Однак сам факт існування рецепта не змінює миттєво звички людей.

Частина пацієнтів може мати вдома залишки антибіотиків після попереднього лікування, просити знайомих порадити препарат або орієнтуватися на назву ліків, які колись допомогли їм від подібних симптомів.

Саме тому боротьба із самолікуванням — це не лише питання доступу до препарату. Це ще й питання того, що людина вважає правильним лікуванням.

Чому «сильніші ліки» здаються кращими

Одна з найпоширеніших помилок — сприймати антибіотик як універсальні ліки від інфекції. 

Препарат із ширшим спектром дії не автоматично є ефективнішим. Лікар має підібрати антибіотик відповідно до конкретної бактеріальної інфекції, особливостей пацієнта та, за можливості, чутливості збудника.

Тобто ситуація «цей антибіотик сильніший, тому швидше допоможе» — неправильна сама по собі.

Якщо захворювання спричинив вірус, навіть найпотужніший антибіотик не допоможе.

Чому антибіотики не лікують застуду

Більшість звичайних застуд та ГРВІ спричиняють віруси. Антибіотики діють на бактерії, тому не можуть знищити вірус, який спричинив захворювання.

Це стосується не лише температури чи нежитю. Наприклад, біль у горлі, кашель або зміна кольору виділень із носа самі по собі не означають, що людині потрібен антибіотик.

Центр громадського здоров'я наголосив: зелений або жовтий слиз із носа не обов'язково свідчить про бактеріальну інфекцію. Колір виділень може змінюватися під час звичайної вірусної інфекції.

Тому рішення про антибіотик не варто приймати за одним симптомом.

Самолікування може нашкодити самому пацієнту

Антибіотики — не нешкідливі таблетки «про всяк випадок».

Їхнє необґрунтоване застосування може спричиняти побічні ефекти, зокрема порушення роботи травної системи та зміни мікробіоти.

Є й інша проблема: людина може витратити кілька днів на препарат, який не впливає на причину її хвороби, і через це пізніше звернутися за медичною допомогою.

Наприклад, якщо за вірусною інфекцією справді розвивається бактеріальне ускладнення, тактика лікування має визначатися вже за конкретною клінічною ситуацією, а не за принципом «я вже почав пити антибіотик».

Найбільша загроза — антибіотикорезистентність

Наслідки неправильного використання антибіотиків виходять далеко за межі однієї людини.

Коли бактерії контактують з антибіотиками, частина з них може виживати та набувати стійкості до препаратів. У результаті інфекції стає складніше лікувати, а звичайні антибіотики можуть перестати працювати.

Кожна шоста лабораторно підтверджена бактеріальна інфекція у світі у 2023 році була спричинена бактерією, стійкою до антибіотиків. В Україні високий рівень антибіотикорезистентності вже створює проблеми, зокрема під час лікування поранених військових.

Для України це особливо серйозна проблема. Поранення, операції та інфекції, з якими стикаються військові й цивільні через війну, часто потребують ефективної антибактеріальної терапії.

Якщо бактерія стає стійкою до препарату, який раніше працював, лікарю доводиться шукати інший варіант. У тяжких випадках можуть знадобитися антибіотики останньої лінії, які мають більше потенційних побічних ефектів.

Проблема є навіть там, де антибіотики призначає лікар

Самолікування — лише частина проблеми.

Центр громадського здоров'я оприлюднив результати моніторингу використання антибіотиків у медичних закладах за 2025 рік. Показники покращилися порівняно з попереднім роком, однак все ще не відповідають рекомендованим рівням.

Наприклад, антибіотики групи доступу, які мають становити основу лікування багатьох поширених бактеріальних інфекцій, використовували у 65% випадків на первинному рівні та 46% у стаціонарах. Рекомендованими показниками є відповідно 95% та понад 60%.

Водночас антибіотики резерву — препарати, які мають застосовуватися в обмежених випадках, — призначали у 5,8% випадків на первинному рівні та 17,8% у спеціалізованій допомозі.

Ще одна проблема — діагностика. Бактеріологічне дослідження перед початком емпіричної антибіотикотерапії у стаціонарах проводили лише приблизно третині пацієнтів, за даними моніторингу.

Тобто питання раціонального використання антибіотиків стосується не лише пацієнтів, а всієї системи — від діагностики та призначення до відпуску препарату в аптеці.

Що змінилося після запровадження е-рецепта

Електронний рецепт став одним із інструментів контролю за використанням антибіотиків. Він дозволяє фіксувати призначення та отримувати дані про споживання препаратів.

Але рецепт не може замінити медичну грамотність.

Якщо людина вважає, що антибіотик — це «сильніші ліки від застуди», вона може шукати спосіб отримати його без належного призначення або використовувати старі запаси вдома.

Тому головне питання полягає не лише в тому, чи можна купити антибіотик без рецепта, а й у тому, чому люди взагалі вважають його необхідним при симптомах, які найчастіше мають вірусне походження.

І тут чотирирічний досвід електронного рецепта показує просту річ: обмежити доступ до препарату недостатньо. Потрібно змінювати саме уявлення про те, що антибіотик — це універсальний спосіб швидше одужати.

У випадку застуди чи ГРВІ антибіотик не прискорює одужання від вірусу. А от неправильне його застосування може мати наслідки, які людина відчує не лише під час цієї хвороби, а й тоді, коли справді зіткнеться з бактеріальною інфекцією.