Чорна п’ятниця: велика економія чи ілюзія?

Щороку наприкінці листопада рітейлери запускають масштабні рекламні кампанії, обіцяючи найвигідніші пропозиції року.

Чорна п’ятниця давно перетворилася з одноденного розпродажу на цілу індустрію очікувань, ажіотажу та маніпуляцій. Проте за гучними промокодами і слоганами «мінус 70%» ховається зовсім інша реальність. Наскільки великі знижки є справжніми і чи справді покупці економлять — спробуймо розібратися.

Фейкові знижки як бізнес-модель

Одне з найтиповіших явищ Чорної п’ятниці — попереднє підняття ціни. За кілька тижнів до акції багато продавців підвищують стару ціну, щоб у день розпродажу повернути її до нормального рівня й позначити як «–30%» або навіть «–50%». Формально знижка існує, фактично — споживач отримує той самий товар за ті ж гроші.

Аналітика різних ринків показує: реальна економія покупців на більшості товарів становить 5–15%, тоді як на рекламних банерах фігурують цифри від 40% і вище. Водночас у деяких категоріях, особливо косметиці, меблях та дрібних побутових товарах, випадки «намальованих знижок» становлять більшість акцій.

Коли знижки справді чесні

Попри поширені маніпуляції, справжні знижки все ж існують. Найбільше — на товарах, що втрачають актуальність або місце на складі. Старі моделі смартфонів, телевізорів, ноутбуків та минулорічні колекції одягу часто продаються зі справжнім дисконтом. Це не маркетинг, а логіка бізнесу: нові лінійки надходять у продаж, тому магазини прагнуть позбутися залишків.

В електроніці найбільш вигідними є покупки пристроїв, які були флагманами 1–2 роки тому. Схожа ситуація в сегменті відеоігор і підписок: виробники стимулюють попит сезонними акціями, і там знижки зазвичай чесні. Найменше маніпуляцій також у категорії авіаквитків, хоча економія залежить від напрямку та попиту.

Психологія знижок: чому люди ведуться

Чорна п’ятниця тримається не лише на стратегіях рітейлу, а й на слабкостях людської психіки.

По-перше, спрацьовує ефект FOMO — страх пропустити вигоду. Коли користувач бачить таймер або фразу «залишилося 5 штук», він ухвалює рішення швидше й менш раціонально.

По-друге, соціальний тиск: атмосфера масового розпродажу створює ілюзію, що «всі щось купують».

По-третє, обмеженість часу змушує людей робити імпульсивні покупки, які не були заплановані. Саме тому Чорна п’ятниця працює — не як день великих знижок, а як день великих емоцій і швидких рішень.

Як змінюється поведінка покупців

Останні два-три роки демонструють важливу тенденцію: покупці стали значно обачнішими. Все більше людей використовують інструменти для відстеження історії цін, порівнюють пропозиції кількох продавців і планують покупки заздалегідь.

Крім того, економічна нестабільність змінила пріоритети споживачів. Замість імпульсивних покупок «бо знижка» люди повертаються до раціональних: купують те, що давно планували, і менш довіряють яскравим відсоткам. Але водночас зростає інтерес до справді корисних товарів — техніки, побутових рішень, освітніх курсів.

Хто реально економить

Найбільшу вигоду отримують ті, хто готується до Чорної п’ятниці заздалегідь.

Вони:

• збирають список потрібних товарів;

• відстежують історію цін;

• порівнюють кілька магазинів;

• купують лише заплановане.

Для таких покупців реальна економія може становити 20–40%, але лише на конкретних категоріях — в основному на техніці минулих поколінь, одязі та цифрових сервісах.

Відтак може зробити висновок, що Чорна п’ятниця — це не стільки день унікальних знижок, скільки інструмент маркетингу та управління попитом. Справжні вигідні пропозиції існують, але їх меншість. Переважна частина акцій — це зміни цінових етикеток і гра на психології покупця.