"Найбільше досягнення - команда": інтервʼю з директоркою львівського театру ляльок

Львівський театр ляльок – це видатна культурна інституція у Львові. Театр відомий своєю багатою історією та високим рівнем мистецької виразності. Вистави у театрі ляльок спрямовані як на дітей, так і на дорослих, а їхня сценічна майстерність та вражаючі лялькові персонажі завжди привертають увагу глядачів.

Уляна Мороз від 2017-го року працює на посаді директорки-художньої керівниці Львівського обласного академічного театру ляльок. Журналістка 032.ua поспілкувалася із нею та дізналася, як повномасштабна війна вплинула на театр, який репертуар новий зʼявився та чим дивують глядачів.

Як ви прийшли до керівництва театру ляльок, і що вас найбільше захоплює в цій роботі?

Я ніколи не мала амбіцій бути директором комунального закладу Львівської обласної ради. Культура завжди для мене була важливим інструментом державницьких сенсів. Поки я була в декреті з двома дітьми я створила свій театр ГО Майстерня "Мистецький простір".

На конкурс пішла, бо мала свою принципову думку відповідальності, культурної інституції за свої дії - мені важливо було озвучити цю позицію. Після того, як мене обрали довелось дуже багато змінити, щоб бути ефективною на цій роботі. Для мене стало місією доказати, що державна інституція може бути ефективною, що вона може представляти якісний контент і говорити про сучасні актуальні теми. 

Як повномасштабна війна вплинула на роботу театру?

Повномасштабна війна змусила нас всіх переглянути наші пріоритети. Ми були змушені припинити роботу в театрі, закрити його та зберегти обладнання. Але один із акторів театру, який працював на волонтерській службі на вокзалі подзвонив мені і сказав: "Ти повинна відкрити театр і забрати цих людей".  

Я йому кажу: “Але ж це театр, а не хостел”. У мене не було жодних засобів приймати людей.

У театрі є сцена, яка називається “baby-зал”. Це був єдиний простір, який мав кондиціонер і де можна було автономно нагрівати приміщення. Згодом ми сказали, що готові приймати людей, але першими, хто прийшов до нас були іноземні студенти з Африки. Після чого в прихистку ми приймали до 60 людей щоночі. Прихисток працював до 1 вересня. 

Загалом ми зробили неймовірний обсяг роботи, було відчуття, що ми за рік не зробили б стільки, адже так багато було різних процесів.

Коли відбулася перша премʼєра вистави після початку великої війни? 

Перша прем'єра відбулася у театрі 20 березня. Це була вистава "Сонячне небо" під керівництвом режисерки Ірини Запольської, яка тоді перебувала у Львові. Коли я запитала акторів, чи вони згодні виступити, всі відгукнулися, і ми створили цю виставу для різних аудиторій. Хоча спочатку здавалося, що вона була недостатньо опрацьована і може втратити актуальність, але ми продовжуємо грати її до сьогодні, а також представляємо її на фестивалях.

Другий проєкт ми випустили влітку 2022 року - це вистава для дорослих "Шмата. Одного вечора в бомбосховищі"(Драматургія Андрій Бондаренко, режисерка Яна Титаренко). Це була драма з елементами стендапу, яку ми грали у нашому прихистку, і вона змушувала задуматися про поняття довіри. Ми ставили питання: як вийти з цієї ситуації? Як почати довіряти один одному? Як прийняти інших людей? На перший погляд це була драматична вистава, але з гумором. Вона була створена на етюдах акторів. Цей проєкт став викликом для нас у часи, коли нам всім було нелегко.

А яка премʼєра відбулася навесні 2024 року та що ще в планах? 

26 квітня відбулася прем'єра вистави "Атомна Русалка", що адресується дорослій аудиторії. Ця вистава розкриває тему бажання розібратися, як говорити про нормальне життя  в ненормальних умовах. "Атомна Русалка" також драматургія Андрія Бондаренка і режисури Яни Титаренко, особливо концептуальне еко-оформлення Інесси Кульчицької.

ФОТО: Анастасія Хлібник (вистава "Русалка")

Наш наступний проект у цьому ж напрямку - це проект арттерапії, що досліджує тему переживання страхів. Зараз ми співпрацюємо з арттерапевтом, оскільки нам потрібно вивчити цю сферу. Цей проект, на який ми подали заявку на грант, передбачає отримання нашим акторам сертифікатів арттерапевтів для забезпечення якісної роботи. Ще невідомо, чи отримаємо ми цей грант, але нам важливо здобути ці знання.

Як ви підтримуєте військових?

Ми підтримуємо військових у всьому, що вони потребують. Наприклад, на Різдво ми прикрасили їх військовий госпіталь, а також організовуємо художні майстерні та інші заходи разом із директором Олексою Кравчуком, ветераном, який має кращий доступ до військових.

До Великодня ми провели для них художні майстерні, разом створюємо арт-розвантажувальні театральні історії. Ми проводимо такі майстерні раз на місяць, і також маємо арт-театральний ляльковий проєкт в госпіталі.

Скільки осіб працює в театрі та як часто відбуваються вистави?

Зараз у театрі працює близько 55-60 осіб.

Ми виступаємо щотижня, завжди в суботу та неділю, проводячи 6-7 вистав за вихідні для сімейної аудиторії. Також у нас є невелика сцена, де проводяться інші заходи.

Яке ваше найбільше досягнення за час керівництва театром? 

Я думаю, що найбільшим досягненням є команда, яка обирає не прості шляхи.

Читайте також: Куди поїхати біля Львова