Львів, як український центр сучасної трансплантології: чому це нормально

Надскладну операцію, яких у світі на рік роблять лише 20-25 разів, спільно виконали команди Першого медичного об’єднання Львова та українського Інституту серця. Органокомплекс – а саме серце та легені – отримала 38-річна жінка з Київщини. А загалом у цей день шанс на життя отримали чотири людини: медики пересадили також печінку та дві нирки.

Тобто, можна вже говорити впевнено: лікарі у Львові здатні та мають можливість робити складні та сучасні операції з пересадки органів, які роблять далеко не у всіх медичних закладах найрозвинутіших країн світу. І точно не під час війни та небезпеки обстрілів.

Історія року

Ваду серця пані Ніна мала від народження. Згодом ця вада зіпсувала і легені. На трансплантацію жінка чекала довгих 15 років, 9 місяців з яких – в Індії. І майже втратила надію.

"З кожним роком мені стає все важче і важче жити, я ледь підіймаюсь на третій поверх. Я просто хочу спробувати, як то жити нормально, що це таке повноцінне життя. Це для мене шанс, за який я хапаюся, щоб просто… дихати", – сказала жінка перед операцією.

Трансплантація тривала 10 годин. Серце і легені запрацювали на операційному столі.

"Історична подія не тільки для нашої лікарні, а й для всієї України. Ми об'єднали свої сили і виконали операцію, яка вважається однією з найважчих у світі. Понад три роки до цього йшли. Пишаюся нашими лікарями, які, попри війну, рухаються до трансплантаційної незалежності в Україні. Людина отримала шанс на життя, ми радіємо, але дуже тихо, адже хірургічний етап – це лише частинка шляху", – говорить Олег Самчук, генеральний директор Першого медичного об'єднання Львова.

Нині пацієнтка перебуває у стабільному стані. Попереду – важкий шлях відновлення.

Донором органів став 18-річний хлопець, який трагічно загинув у ДТП. Лікарі боролися за життя хлопця, але травми виявилися несумісними з життям.

У той день крім серця-легень, також пересадили печінку та дві нирки, одну з них отримала дитина. Загалом шанс на життя отримали чотири людини.

"Ми готувалися до цієї операції понад три роки. Спершу почали трансплантувати серце, потім легені. І ось нарешті – органокомплекс серце-легені. Було надзвичайно складно дійти до цього етапу, але ми це зробили, це зробила українська медицина! Тепер і у нас виконують операцію, яку роблять мало де в світі", – сказав після виходу з операційної Роман Домашич, керівник відділення кардіохірургії та трансплантації серця лікарні святого Пантелеймона Першого медобʼєднання Львова.

Світовий рівень

Всесвітньо відомий американський трансплантолог Роберт Монтгомері нещодавно уп’яте приїжджав до Львова. У вересні разом із трансплантологами Першого медоб’єднання Львова американський він вкотре пересаджував життєво важливі органи українським пацієнтам.

Так хто такий Роберт Монтгомері? Це треба нагадати, для розуміння рівня складності операцій, які наразі проводять у Львові. Отже, він – директор Інституту трансплантації Лангон Нью-Йоркського університету. Саме він з командою Хопкінса колись задумали і реалізували ідею перехресного донорства, виконавши у 2010-му році ДЕСЯТЬ трансплантацій за один день. Цей день і вклад професора зафіксований у Книзі рекордів Гіннеса.

Монтгомері сам живе з донорським серцем. Після септичного шоку у 2017-му році він пережив сім зупинок серця та місяць пролежав у комі. Роберт каже: це стало переламним моментом не тільки в його житті, а, можливо, і в трансплантаційній науці. Адже він зрозумів – майбутнє за ксенотрансплантацією, коли не потрібно буде чекати чиєїсь смерті, щоб вижити.

Так, у вересні 2021 року, команда під керівництвом Роберта Монтгомері здійснила першу ксенотрансплантацію нирки людині. Орган генетично модифікованої свині отримав пацієнт, у якого діагностували смерть мозку та який мав порушення функції нирок. І це стало проривом в світі трансплантології.

За майже 30 років роботи професор Монтгомері зробив більше ДВОХ ТИСЯЧ трансплантацій. Його американська команда лікарів Джона Хопкінса в сумі пересадила 3250 органів тільки за минулий рік. Наступним кроком розвитку стає методика пересадки людям органів генетично модифікованих свиней. Це пов’язано із великою чергою на очікування донорського органу.

Навесні 2022-го, почувши новинах про те, що відбувається в Україні, Монтгомері зрозумів, що має допомогти, бо через війну люди вмирали, чекаючи на трансплантації. "Я відчув моральний обов’язок, безпосередньо долучитися до цього. Я не вважав, що достатньо просто співчувати чи говорити про це. Це була одна з тих речей, яка вимагала прямої участі", - розповів він.

За вагомий особистий внесок у зміцнення міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету, територіальної цілісності України та популяризацію Української держави у світі під час візиту до США президент Володимир Зеленський нагородив Роберта Монтгомері орденом "За заслуги ІІІ ступеня".

Саме тому можна казати, що зустріти у Львові лікарів найвищого світового рівня під час повномасштабної навали росіян, стало давно вже не рідкістю. Їхня самопожертва викликає щиру повагу, але головне наразі те – що наші лікарі вже мають відповідний досвід, аби робити складні операції разом, на одному рівні.

Чому це нормально

Україна не перший рік дивує світ. Ми надто звикли до цього, і тому можемо занурюватися у різного роду "зради" та "зневіри", власне перше місце на перших шпальтах світових ЗМІ перетворилося на серіал. Це не дивує нас, і тому втрачається здатність подивитися на зроблене з боку, об'єктивно.

Ми знаємо, що даємо відсіч "другій армії світу" та перетворили цей міф на посміховисько. Наші воїни засвоюють навички використання надсучасних зразків зброї зі швидкістю, на яку не здатні колеги-союзники.

Наші логісти можуть так ховати потоки БК, зброї та інших важливих вантажів так ефективно, що військо здатне робити ти дива, що робить.

Наша економіка живе. Український бізнес примудряється створювати військові стартапи, які конкурують з продуктами світових лідерів у галузі і це в умовах воєнної економіки та нездатності низки чиновників відповідати умовам часу.

На власні донати ми можемо купити супутник та вже у буквальному сенсі підгорає Москва. Важковики сучасного світового збройного виробництва заходять з довгостроковими інвестиціями та будують виробництво тут, на Льввщині, і зараз.

Так чому ми не можемо робити дива у такій надскладній галузі медицини, як трансплантологія?

Ми можемо, і це – нормально. Але важливо розуміти це, щоб зберігати темп. Особливо на Львівщині, оскільки так сталося, що її доля – бути ефективним тилом у найскладнішій війні століття.

Читайте також: Львівські балкони: чому це загроза та чи можна її позбавитися?