• Головна
  • Імунітет дитини: міфи й аргументи доказової медицини від педіатрів клініки «Веселка»
Новини компаній
13:00, 23 лютого

Імунітет дитини: міфи й аргументи доказової медицини від педіатрів клініки «Веселка»

Новини компаній

Наступного місяця, 1 березня, відзначається Всесвітній день імунітету. ВООЗ запровадила його, щоб привернути увагу суспільства до проблеми поширення імунних захворювань і питання збереження й зміцнення імунітету в сучасних умовах. 

Тож, 032.ua разом з лікарями дитячої поліклініки Веселка вирішило висвітити цю тему з дитячого боку, адже саме малеча хворіє найбільше. Та й хибних уявлень, як чинити, щоб запобігти частим захворюванням, чимало. Батьки нерідко покладаються на чудодійні імуномодулятори чи краплі, народні засоби й чаї, тимчасом як міцний імунітет формується не за раз, а поступово, завдяки здоровому способу життя й певним заходам. Яким? Своєю експертною думкою поділилася команда лікарів Веселка. Педіатри спростували найпоширеніші міфи й дали рекомендації, засновані на доказовій медицині.

Імунітет дитини: міфи й аргументи доказової медицини від педіатрів клініки «Веселка», фото-1

Імунітет – це суто вроджене, тому хтось хворіє частіше, а хтось рідше – МІФ

Насправді імунна система складається з вродженого й набутого імунітету, причому другий – ефективніший. Він формується після народження з кожною новою бактерією та вірусом, з якими зустрічається дитина. Організм вчиться з ними боротися – так утворюється імунна пам’ять.

«Процес дозрівання імунітету тривалий і складається з 5 критичних періодів – останній припадає на підлітковий вік. Тоді імунна система й набуває провідних механізмів захисту», – пояснює педіатр мережі дитячих медичних центрів Веселка Марина Шамановська.

Отже, з одного боку, імунітет у всіх діток ніби й однаковий, як дві руки й ноги в людини. Та, з іншого – опорна здатність організму до інфекцій відрізняється, наприклад, у передчасно народжених немовлят і тих, що з’явилися на світ у строк, у малят на грудному вигодовуванні й на штучному.

ГРЗ щомісяця вимагають ретельного дослідження – МІФ

Для дітей дошкільного віку допустимо хворіти практично кожен місяць. Тут свою роль у частоті можуть відігравати старші брати чи сестри, а також відвідування дитячого садка, бо збільшується коло джерел інфекції. Учні молодших класів вже менше чіпляють хвороби. 

Проте тривожним сигналом має стати трохи інше, вважають педіатри у Веселці. 

«Часті захворювання, що протікають з ускладненнями, – наголошує Володимир Рак, – Наприклад, з температурою понад тиждень, гнійними виділеннями, відсутністю видимого ефекту від лікування після четвертого дня, підсиленням симптомів, алергічними реакціями. Ось тоді треба обов’язково звернутися до лікаря».

Імунітет дитини: міфи й аргументи доказової медицини від педіатрів клініки «Веселка», фото-2

Часті застуди свідчать про зниження імунітету – МІФ

Як ми вже дізналися, часті респіраторні захворювання притаманні дітям дошкільного віку й не свідчать про імунодефіцит в малечі. Висока захворюваність обумовлена поступовим розвитком імунної системи й постійним її знайомством з різними збудниками інфекцій. Так тренується імунний захист: запам’ятавши певні штами вірусів, організм легше переносить наступні застуди.

«А от про дійсне зниження імунітету можуть сигналізувати повторні бактеріальні ускладнення: часті пневмонії, інфекційні ураження шкіри, гнійні отити чи синусити», – зауважує лікар-педіатр Оксана Головчак.

Якщо дитина змерзла на вулиці, то обов’язково захворіє, – МІФ

Ні, не обов’язково. Причиною застуди передусім є вірус, а не холод. Однак раціональне зерно у такому судженні все ж є. Якщо дитина тривалий час перебуває за низьких температур, її організм не спроможний швидко запустити ефективну імунну реакцію. Тож у разі переохолодження є ризик захворіти, бо імунна система може не впоратися, коли зустріне вірус. 

Павло Костюк, педіатр мережі дитячих медичних центрів Веселка, ділиться, як зарадити цьому: «По-перше, адекватно вдягайте малюка, застосовуючи принцип багатошаровості. А по-друге, загартовуйте організм, щоб холод не був стресовим чинником. Беріть приклад з тих же фінів: у них у школі на перерві діти обов’язково гуляють на вулиці – за будь-якої погоди й температури».

Імунітет дитини: міфи й аргументи доказової медицини від педіатрів клініки «Веселка», фото-3

Дитині, що часто хворіє, треба обстежитись на вірусоносійство, бо це впливає на імунітет, – МІФ

Зараз в деяких закладах модно призначати пацієнтові безліч аналізів, зокрема, на приховані інфекції на кшталт цитомегаловірусу, простого герпесу, вірусу Епштейна – Барр. Та клініка Веселка працює, ґрунтуючись на доказовій медицині. Наразі бази, що доводить шкоду вірусоносійства для здорових дітей, не існує. А Центри контролю й профілактики захворювань у США (CDC) взагалі не рекомендують робити рутинну діагностику цих інфекцій в усіх дітей.

Щоб маля не хворіло, треба створити для неї ідеальні, стерильні умови – МІФ

Для повноцінного розвитку імунної системи дитина повинна контактувати з різноманітними інфекціями, щоб уміти розпізнавати їх і виробляти захисні чинники. Ідеально чисте середовище відіграватиме погану роль: так непідготовлений організм сильно реагуватиме навіть на звичні подразники.

В нас немає стерильних зон. І всередині, і ззовні на людині є маса мікробів, які разом впливають на роботу імунної системи. Сучасний спосіб життя з максимальним рівнем дезінфекції призводить до того, що організм контактує з певними мікробами усе рідше або в значно пізньому віці, ніж це було у попередніх поколінь. Відтак розвиток імунної системи уповільнюється, бо їй немає на чому тренуватися. Як результат, бачимо зростання аутоімунних захворювань та алергій серед дітей і дорослих.

Якщо дитина часто хворіє, треба приймати антибіотик – МІФ

В Україні можна часто спостерігати, як на третій день лихоманки дитині призначають антибіотики, хоча відомо, що температура може триматися набагато довше. Антибактеріальні препарати мають призначатися лише в разі підтвердженої бактеріальної інфекції! Доведено: навіть якщо в перший день ГРВІ почати пити антибіотики, це не стане профілактикою пневмонії чи гнійного отиту. 

Часте й надмірне застосування антибіотиків здатне, навпаки, підвищити захворюваність на застуди й інфекційні хвороби верхніх дихальних шляхів. Досліджували дітей, яким до 2 років давали протимікробні препарати, і виявили: 74 % із них до 8 років удвічі частіше хворіли на астму. Чим більше курсів антибіотиків отримує маля, тим вище в нього ймовірність розвитку атопічного дерматиту чи алергії на пилок.

Взагалі, перші 5 років життя є надважливим періодом для розвитку мікробіоти, що відповідає за імунітет. І тут антибіотики завдають великої шкоди. Їхнє нераціональне застосування є однією з причин поширення резистентності до протимікробних препаратів. Ось чому ще у 2019 році був ухвалений Національний план дій боротьби із стійкістю до протимікробних препаратів.

Завідувач відділення поліклініки Веселка Андрій Юрас влучно зауважує: «А от вакцинація від пневмококової інфекції захистить від бактерій, які у 80 % випадків є причиною бактеріальних ускладнень».

Імунітет дитини: міфи й аргументи доказової медицини від педіатрів клініки «Веселка», фото-4

Щеплення завдають великого удару по імунній системі, тому малюкам й ослабленим дітям краще їх не робити – МІФ

Вакцинація є основою набутого імунітету, завдяки якому в дитини формується захист від найнебезпечніших інфекційних хвороб.

«Багаторічні дослідження свідчать, що планові щеплення не перевантажують імунну систему, – пояснює лікар-педіатр дитячої поліклініки «Веселка» Павло Костюк, – адже уводяться ослаблені чи вже неживі віруси або бактерії, які не можуть зашкодити організму. Імунна система, розпізнавши ослабленого ворога, починає виробляти антитіла – захисні білки, що надалі захищатимуть дитину від цих інфекцій».

Тож обов’язково вакцинуйте малечу згідно з Національним календарем профілактичних щеплень. У «Веселці» здійснюється всеосяжна імунопрофілактика дитини, зокрема вакцинація від респіраторних агентів: пневмококів, менінгококів, гемофільної інфекції та грипу.

Андрій Юрас зазначає, що є лише кілька протипоказань для щеплення: абсолютні (анафілактичний шок від аналогічної першої вакцини, живі вакцини при імунодефіциті) або тимчасові – гостре захворювання з температурою понад 38 градусів.

Безрецептурні імуномодулятори чи імуностимулятори підвищують стійкість організму до інфекцій – МІФ

Оксана Головчак: «Не можна стимулювати те, що ще не сформувалася. Доведено: гомеопатія не діє на імунну систему, це марнування ваших коштів. Те саме стосується й фітопрепаратів, до того ж вони можуть спричиняти алергічні реакції. У США було проведено дослідження 400 пацієнтів, що хворіли на ГРВІ. 200 отримували ехінацею, 200 – плацебо. Обидві групи мали неускладнений перебіг ГРЗ. Одужали однаково, але в тих, хто приймав ехінацею, на 7 % висипки на шкірі було більше, ніж в контрольній групі».

Рекламовані універсальні препарати, що обіцяють працювати проти всіх вірусів, неефективні. Існують противірусні засоби, що діють суто на певний вид захворювання: на ВІЛ-інфекцію, герпес, грип, причому на певні частинки, реплікації вірусу. 

Імунітет дитини: міфи й аргументи доказової медицини від педіатрів клініки «Веселка», фото-5

На частоту захворювань впливає спосіб життя – ПРАВДА

Роботу імунної системи можуть погіршити такі чинники: стрес, хронічна втома, нераціональне харчування, хронічні вогнища інфекції. Вони сприяють частішим захворюванням. 

Тож передусім відрегулюйте в дитини режим сну і відпочинку, організуйте раціональне повноцінне харчування. Стежте, щоб маля не контактувало із сигаретним димом (небезпечними є навіть його залишки на одязі дорослих), своєчасно проводьте санацію хронічних вогнищ інфекції.

Найважливіший спосіб підвищити імунітет – вести здоровий спосіб життя. Хай дитина займається фізкультурою чи спортом, гуляє на свіжому повітрі, загартовується, якісно відпочиває, має нормальну масу тіла, повноцінно висипається, уникає стресових ситуацій та отримує позитивні емоції. 

Володимир Ракпояснює:«Брак сну негативно впливає на імунну систему: утворюється більше прозапальних молекул, значно слабшає специфічна імунна відповідь за участю антитіл, природних і Т-кілерів. Діти стають вразливіші до бактеріальних і вірусних інфекцій. Тривале недосипання навіть робить вакцинацію менш ефективною».

Для загального зміцнення організму треба скоригувати харчування – ПРАВДА

Раціон дитини має бути різноманітним, повноцінним і містити достатню кількість вітамінів, макро- й мікроелементів. В Україні доцільно вживати йодовану сіль і додатково вітамін D. 

Оксана Головчак, клініка Веселка: «Вітамін D впливає на формування імунної системи, тому маля до 3 років має отримувати його профілактичну дозу – 1 000 мг на добу. У разі здорового харчування потреби у прийманні полівітамінів немає».

Національна служба здоров’я Британії рекомендує вживати 5 порцій овочів на день, щоб організм отримував достатньо вітамінів і мікроелементів. Плюс повноцінні білки, які добре засвоюються й містить увесь спектр незамінних амінокислот.

Імунітет дитини: міфи й аргументи доказової медицини від педіатрів клініки «Веселка», фото-6

І наприкінці команда лікарів Веселка зауважує, що ефективними способами профілактики ГРВІ є ретельна гігієна, зрошення носа фізіологічним розчином, провітрювання приміщення й забезпечення оптимальних умов для перебування дитини (вологість повітря 40–50 %, а температура не вище ніж 22 градуси). А також сучасна імунопрофілактика для захисту від грипу.

Дізнавайтеся більше інформації на прийомі в будь-якого педіатра клініки Веселка, і хай ваші дітки будуть здоровими.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
0,0
Оцініть першим
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Авторизируйтесь, чтобы оценить
live comments feed...