• Головна
  • Львів княжої доби виявився більше та давніше, чим раніше вважали історики - ФОТО, ВІДЕО
17:25, 27 жовтня

Львів княжої доби виявився більше та давніше, чим раніше вважали історики - ФОТО, ВІДЕО

Археологи «Рятівної археологічної служби» розповіли про підсумки своїх розкопок на вул. Лемківській у Львові, де споруджують новий житловий комплекс. Їхні результати здивували самих дослідників: тут вперше виявили давньоруський матеріал, що означає розширення карти заселення Львова у XII-XIII століттях.

Керівник досліджень Остап Лазурко розповів ZAXID.NET про сенсаційні знахідки.

Про те, що ця територія була біля торгового шляху, свідчать знайдені три свинцеві торгові пломби XIV-XV ст., одна з них має зображення лева. Це може вказувати на те, що там міг бути заїжджий двір, де зупинялися купці. Раніше археологи знайшли ще одну торгову пломбу з Ґданська неподалік – на вул. Гайдамацькій.

Торгові свинцеві пломби з зображенням лева, Фото: РАС

Торгові свинцеві пломби з зображенням лева, Фото: РАС

Та найцікавіші об’єкти – з тих періодів, які досі в цих місцях не траплялися.

Сучасники князя Лева

На ділянці між вул. Лемківською і проспектом Чорновола вдалося знайти фрагменти кераміки, яка датується XII-XIII ст., а також господарські об’єкти, які відносяться до того ж часу. Якщо є об’єкти, значить було заселення, пояснюють археологи. Бо матеріали можна привезти і загубити по дорозі. А конкретний об’єкт, наприклад, господарська яма свідчить про осілий побут у тому місці.

«Ми не сподівались їх там знайти, бо ділянка дуже близько до Полтви. Річка тоді була повноводна, могла підтоплювати ділянки. Але рельєфна мапа показує, що там був невеличкий пагорб, і люди могли там селитися», – пояснив науковий співробітник «Рятівної археологічної служби» Остап Лазурко.

На місці досліджень виявили уламки червоноглиняних амфор. Це імпорт з півдня, що вказує на ведення торгівлі, а значить – близьке розташування біля дороги. Також знайшли фрагмент полив’яної плитки. У ті часи такими плитками мостили підлоги церков та палаців. У дерев’яних житлових хатах переважно була глиняна долівка.

До слова, на місці зведення ще однієї новобудови – на Замарстинівській, 40, під час археологічного нагляду також знайшли матеріали княжої доби.

Раніше, у 2019 році, археологи на основі своїх розкопок, проведених у різні роки, намалювали карту заселення Львова у княжий період. Але останні дослідження вносять в неї корективи і розширюють ці межі.

«Відповідно до цих висновків ми можемо зафіксувати поширення матеріалу на карті до Лемківської вздовж річки, яка текла (нині це проспект Чорновола і вул. Липинського, - ред.). Отак, на основі цих матеріалів, ми розширюємо поселення, яке існувало за князя Лева. Вище, до Замкової гори, матеріали того часу виявляємо набагато рідше. Був Високий і Низький замок, навколо були поселення, можливо, з церквами. Це був такий торгово-ремісничий посад», – на основі віднайдених доказів робить нові висновки з історії княжого Львова археолог Остап Лазурко.

Давні слов’яни

Ще однією сенсацією археологи називають те, що вони знайшли на цьому ж місці об’єкт слов’янського періоду. Це уламки ліпної кераміки орієнтовно VIII-X ст. Раніше знахідки того часу знаходили на розі вул. Краківська-Вірменська, їх відносять до лука-райковецької культури. А житло слов’ян ще давнішої, празької культури (VI-VIII ст.) виявили у попередні роки на вул. Веселій та на території сучасного ринку «Добробут».

«Ми можемо точно сказати таке: на березі Полтви існувало поселення ще з слов’янських часів. Це не було місто, а поселення біля торгових шляхів і річки, бо так було зручно. Можливо, воно було знищене монголами, а згодом на цьому місці Лев заснував свою резиденцію», – пояснив Остап Лазурко.

Підсумки археологічних досліджень розширяють карту заселення території Львова у давньоруський період. Тепер найпівнічнішою точкою знахідок княжого і слов’янського періоду на мапі є вул. Лемківська. Найпівденніша – початок вул. Князя Романа (місце фонтана «Кульбаба»). Під час реконструкції там виявили фундамент церкви Воздвиження Чесного Хреста (XVI ст.), а крім нього ще й шар з матеріалами княжої доби – керамікою і об’єктами.

Найцікавіші і найцінніші знахідки різних періодів, виявлені під час розкопок у Львові, можна переглянути на карті.

Як вибирали місця для поселення

Раніше існувала теорія про перші поселення княжої доби у межах Львова саме в північній околиці, але вона була спростована, каже Остап Лазурко. Під час досліджень «Рятівної археологічної служби» вздовж всієї вулиці Хмельницького жодного матеріалу княжої доби не було виявлено. Що є дивним, адже теперішня вулиця Хмельницького – це найдавніший Волинський шлях, який пролягав тут ще до закладання міста. До цих досліджень крайньою північною точкою, де виявили матеріал княжої доби, була вул. Долинського. Багато матеріалу знаходили і біля найдавніших церков Львова – Миколая, Івана Хрестителя, Онуфріївського монастиря. Виявлено культурний шар XI ст. і на вулиці Замковій. На горі існувало укріплене городище, а поселення було внизу – на березі Полтви.

Панорам Львова до 1340 року, Фото: Романа Бречка

Панорам Львова до 1340 року, Фото: Романа Бречка

«Для археологів є такі підказки для пошуку: люди селилися там, де була вода і де було тепло. Завжди південний схил є тепліший. На півночі дують вітри, там не зовсім комфортні умови для життя. Тому знахідки культурного матеріалу поселень там, мабуть, вже будуть рідшати. Їх радше можна знайти у напрямку від центру до вул. Франка», – підсумовує Остап Лазурко.

Історики кажуть: мабуть, навіть сам князь не витримав вітрів на Високому замку і переніс резиденцію в долину. Низький замок, як відомо, містився в межах теперішнього сувенірного ринку-вернісажу. Під час попередніх шурфувань на ділянці, де стояв палац князя Лева з каплицею св. Катерини, виявили давньоруські матеріали і підмурки замку. Дослідження Низького замку ще попереду.

На площі Ринок знахідки княжої доби виявили на західній стороні. Давні заселення тут також тяжіють до правого берега Полтви (проспект Свободи). Коли Львів почали забудовувати як місто в мурах за правління короля Казимира, він не виник на порожньому місці, роботи вже адаптували відповідно до існуючих поселень в межах теперішньої площі Ринок і сусідніх вулиць. Лівий берег середньовічної Полтви на той час був болотистим і незабудованим.

Читайте також: Личаківський цвинтар у Львові: історія та відомі поховання незвичайного музею, - ФОТО



Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Львів #історія #археологія #княжадоба
0,0
Оцініть першим
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Авторизируйтесь, чтобы оценить

Коментарі

Оголошення
live comments feed...