10 сіл Львівської області з незвичними назвами та цікавою історією

Галичина завжди славилася різноманіттям етносів та культур. За кілька сотень років тут проживало чимало народів та будували різні держави. Таке культурне розмаїття не кануло в Лету, а відобразилося, зокрема, у назвах населених пунктів. Журналістка 032.ua пропонує дізнатися про те, які села з цікавими назвами є у Львівській області.

Перв’ятичі

Це невелике село розташоване у Сокальському районі Львівщини, за 14 км від райцентру. Перші згадки про нього датуються 1397 роком. Історики вважають, що до заснування села, на цій території жили племена в’ятичів, і саме від поєднання слів “перші” та “в’ятичі” була утворена назва Перв’ятичі. Раніше археологи також виявили сліди поселення кам’яної доби і місце, де була майстерня крем’яних знарядь, датована ІІІ тисячоліттям до н.е.

Переспа

За 7 км від Тартакова у Сокальському районі Львівської області є село Переспа. Його заснували на березі річки Млинівки, перша згадка датована 1426 роком. Є дві легенди щодо походження його назви: одна про те, що після навали татар земля опустіла і за деякий час після цього русини зупинилися на березі річки, щоб переспати ніч та й вирішили залишитися. Інша розповідає про те, що наші краяни пересипали річку, коли будували переправу.

Свитазів

Ще одне цікаве село на Сокальщині - Свитазів. Точна дата створення села невідома, але є легенда про походження його назви. Мовляв, за місцевим млином жили кравці, які шили свити для цілої округи. Дехто розповідає, що на місці сучасної церкви колись була фортеця, укріплена валом і водяним ровом. Недалеко звідти був міст, з одного боку якого жив воєвода, а з іншого - його свита. Щодня свита поверталася на територію фортеці через міст, звідси й походить назва.

Почапи

Перша згадка про це село у Золочівському районі Львівщини датується 1457 роком. Давні назви села зафіксовані у формі “Podczapy” (Подчапи) та є кілька версій, що вони можуть означати. Деякі з дослідників вважають, що на місцевих луках водилися чаплі, тому й село називається Почапи. Інша версія - косарі прокладали стежки спеціальними ходаками - “чапами”, які не дозволяли ногам провалюватися. Ще дехто пов’язує село з угорським словом “csapas” (стежка) та “торуванням стежки, шляху” через болота над річкою Белзець. Є версія про походження назви від слова “чапера” (“чапа”), що означало “розвилка”, а село розташоване було на дорозі до Белзця чи Жулич і Черемошні, у іншому напрямку вела дорога до Княжого. Почапи відомі ще й тим, що археологи знайшли тут крем’яні знаряддя праці доби пізнього палеоліту (урочище “Дубина”) та бронзові прикраси на території самого села.

Прилбичі

У Яворівському районі Львівщини є село Прилбичі, перша згадка про яке датована датована 1376 роком. Є дві версії щодо походження назви села - від слова “лоб” та “місюрки” - чолової надлобної частини шолома. Історики припускають, що у давнину місцеві мешканці могли виробляти тут “прилбиці” для рицарських шоломів. Тим паче, що археологи знайшли тут залишки землянок, де колись виплавляли залізо з болотної руди. Інша версія бере початок від “Лбиці” - ймовірної назви гори, яка зараз є частиною села Велика Гора. Варто зазначити, що історія цієї місцевості сягає часів кам’яної доби, оскільки тут знайшли сокири, ножі, наконечники списів, уламки посуду давньоруського періоду та інші артефакти.

Арламівська Воля

У Мостиському районі є цікаве село Арламівська Воля, яке бере свою назву від перших поселенців у 15 столітті. Відомо, що на ці території переселилися люди з села Арламів неподалік від Добромиля, яких граф Переллі звільнив від панщини. Усі, хто отримав свободу та перебрався на нове місце, мали прізвище Арламовські, тому й назва села відповідна. Перші поселенці оселилися над річкою Чорний Потік, недалеко від теперішньої церкви. Відтак село заселялося вихідцями із навколишніх сіл.

Варяж

У Сокальському районі Львівщини розташувалося село Варяж, перші згадки про яке датовані 1419 роком. Відомо, що на території неподалік були поселення лужицької культури - археологи знайшли поховання зі спаленням, та культури шнурової кераміки й ранньої залізної доби. З огляду на це, місцева річка називається Варяжанка, а урочище - Городище Варязьке. Точно невідомо, чому село назвали Варяж, знайдені хроніки у костелі свідчать, що у 10 столітті тут жили варяги, інші дані - що у 12 столітті тут був населений пункт для полонених галицькими князями угорців. Цей пункт мав назву Варос, яка видозмінилася на звичну для нас форму.

Бітля

На Турківщині є цікаве село Бітля, що своєю назвою зберігає бойківські традиції. Відомо, що його назвали на честь бойківського танцю бітля, який виконують попарно, стоячи на бочці. Перші згадки про село датовані 1565 роком.

Верени

У Кам’янка-Бузькому районі Львівської області розташоване село Верени, відоме ще з 1515 року. Як і багато інших сіл Львівщини, як-то Жукотин, Верин, Хирів, Гавареччина, Кимир, Кукезів, Куткир, Якторів та інші, Верени нагадує про давніх булгар - предків сучасних чувашів, які колись тут проживали. У перекладі з чуваської мови “верене” означає “клен”, тож дослідники вважають, що звідси й походить назва села.

Гамаліївка

Цікаву історію має село Гамаліївка Пустомитівського району. Перша згадка про нього датована 1405 роком, але тоді село називалося Жидятичі. Цю назву дослідники пов’язують зі словом “жідкий”, тобто “делікатної будови”. Є версії про кримсько-татарське слово “джедіт”, яке означає новий та бере свій початок від часів гунів. Можливо “Нове село” предки українців називали Джедятичами, яке трансформувалося в Жидятичі. У радянський час комуністи неправильно протрактували назву села і вирішили її змінити: назвали село на честь прізвища найстаршого мешканця за реєстром - Гамелія.

Читайте також: Історичні села Львівщини, яких ви більше не знайдете на карті України