Створено громадський комітет «Примирення між народами»

Відомі релігійні, громадські діячі звернулися до українського та польського суспільства зі словами співчуття щодо взаємного протистояння часів Другої світової війни. Вони також підкреслили важливість добросусідських відносин сьогодні: не допустимо, щоб пам’ять стала інструментом руйнації порозуміння.

Представники традиційних українських церков, відомі громадські діячі та митці об’єдналися в громадський комітет «Примирення між народами», аби спільними зусиллями сприяти налагодженню порозуміння між українцями та народами інших країн у питаннях трактування непростих сторінок спільної історії.

Пам’ятаючи про героїчні та трагічні сторінки нашого сусідства з польським народом та прагнучи до гармонійної співпраці з ним у сьогоденні та майбутньому, підписанти висловили щире співчуття нашим сучасникам-полякам, нащадкам тих, хто загинув чи постраждав тоді від рук українців, так само й — нащадкам українців, які загинули чи постраждали від рук поляків.

У комітеті підкреслили, що «українці і поляки мають у своїй історії багато сторінок мирного співжиття та спільних звитяжних подвигів, але поруч із ними також чимало конфліктів між собою, котрі, дякуючи Провидінню, ніколи не набували всеосяжного міжнаціонального характеру». Складні відносини характерні для всіх сусідніх народів, а «особливістю українсько-польських стосунків є також те, що тривалий час українці та поляки були позбавлені власної державності, а їхні взаємини свідомо провокувалися імперськими силами заради утримання панування».

«Обидва наші християнські народи впродовж століть неодноразово переступали через Божі заповіді, чинили зло, — йдеться у тексті заяви. — Але ми мусимо визнати прогрішення наших предків, простити від їх імені один одному страшні гріхи, вчинені супроти інших... Так уже зробили безпосередні учасники конфлікту, які свого часу не лише зуміли зупинити взаємне кровопролиття, але й піднялися разом на боротьбу проти спільного ворога — комуністичного режиму. Тим паче здатність до взаємного прощення маємо проявити ми, їхні нащадки, які живуть в інших умовах, найкраще придатних до гармонійного співіснування».

Учасники громадського комітету «Примирення між народами» розповіли, що «на сьогодні маємо надзвичайно важливі для обох народів довершені акти взаємного прощення»: здійснені ієрархами наших Церков у 1946, 1987 та 2005 роках, у 2003 році відбулися спільні заяви українських та польських інтелектуалів, а також офіційних представників обох держав — спочатку найвищих законодавчих органів (Верховної Ради України та Сейму Республіки Польща), а відтак — президентів України та Польщі.

«Ми повинні берегти дотеперішні досягнення, не дати можливості різного роду безвідповідальним політиканам-реваншистам, які продовжують плекати почуття взаємної ненависті, хочуть перетворити пам’ять про важке минуле в інструмент, яким руйнують сьогоднішнє порозуміння», — підкреслили відомі релігійні та громадські діячі.

Відтак у комітеті наголосили: «Політики, які мають державницьке мислення та дбають про добро свого народу, вже сказали своє слово у цій справі і тепер повинні дбати про перспективи майбутнього. Дискусії довкола причин, масштабів та наслідків українсько-польського конфлікту нехай продовжують історики. Вони мають максимально повно описати цю трагедію і тим самим забезпечити наші народи вкрай потрібною їм історичною правдою».

Громадський комітет «Примирення між народами» певен, що ініціативу, спрямовану на збереження взаєморозуміння та добросусідства, підтримають небайдужі громадяни України та Польщі: «Лише разом ми зможемо віддати належну данину загиблим і гарантувати мирне та гармонійне співжиття теперішньому та майбутнім поколінням українців та поляків».

До складу комітету увійшли та підтримали першу заяву: Президент Леонід Кравчук, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, Високопреосвященніший Симеон, митрополит Вінницький і Барський УПЦ, Емеритований Верховний Архиєпископ УГКЦ Кардинал Любомир Гузар, Іван Васюник, Володимир В’ятрович, Мирослав Маринович, Марія Матіос, Борис Олійник, Ада Роговцева та Ігор Юхновський.

Громадський комітет «Примирення між народами» сподівається, що своєю діяльністю сприятиме знаходженню суспільної злагоди щодо суперечливих моментів у міжнародних стосунках України та інших країн, якщо такі виникатимуть.

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Поки ще ніхто не оцінював
Актуальність
(0 оцінок)
Автор
(0 оцінок)
Якість матеріалу
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Бізнес
Львів’яни уже планують, як зустрічатимуть Новий 2020 рік. І поки “прості смертні” складають новорічне меню з олів’є, мандаринками та дешевим шампанським, багатії просто викладають кругленьку суму за участь у вишуканій вечірці. Їм залишається лише обрати, де саме святкувати, а про все інше потурбуються працівники цих закладів. Звісно, це коштує не дешево, проте організатори таких вечірок обіцяють не тільки вишукане меню, а й різноманітні шоу та розваги. Жур...
Суспільство
Не так важко просто переповісти, що за місця чи що відбувається на цих фотографіях. Але це вже буде не те, адже звичні картини чи місця виглядають на фотографіях Міші Кулика геть інакше. Саме тому немає сенсу про них тут говорити - їх краще бачити. Фотограф Міша Кулик (Misha Kulyk) Народився та виріс на Закарпатті у місті Берегове, навчався у Франковому університеті у Львові. Працює в документальній та стрит-фотографії, найактивніше почав знімати після лют...
Екологія
14 грудня працівники Державної екологічної інспекції Львівщини виявили масову загибель риби у річці Щирка. Працівники Держекоінспекції повідомили про це на своєму сайті. Служба миттєво зреагувала, організувавши обстеження Щирки в межах від залізничного моста в смт. Щирець - до межі із Миколаївським районом. Найбільша концентрація трупів зосереджена в межах сіл Лани та Дмитре. Працівники служби взяли воду для лабораторних досліджень, визначають збиток, а вс...
Суспільство
14 грудня о 12:15 у Львові відбувся пікет проти побудови сміттєпереробного заводу на вулиці Пластовій. Про це пише депутат ЛМР Ігор Зінкевич. Активісти перекрили кільце на Пластову на вулиці Богданівській. Активісти пропускали час від часу автівки, щоб не виникали масштабні затори, однак через годину, о 13:15, повноцінний рух відновився. Також в ході акції з'явилася інформація про ДТП, однак речниця Патрульної поліції Катерина Рибій спростувала її: "патрул...
Суспільство
14 грудня у готелі "Холдингу емоцій "!Fest" на вулиці Лемківська, 15а 41-річний робітник впав всередині будівлі головою на сходи і помер від отриманих травм. Близько 10:00 медики повідомили Нацполіцію Львова про нещасний випадок. Відомо, що чоловік - львів'янин 1978 року народження, помер після падіння на сходовій клітці між 7 та 6 поверхами. Наразі на місці працює слідчо-оперативна група, що встановлює обставини події, розповіла 032.ua речниця Нацполіції...
Суспільство
Львів'янка Ірина Юзик обурилась схемі, за якою неможливо привезти на Голосківське, Янівське та Сихівське кладовища покійника, не заплативши ЛКП "Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг", навіть якщо не користуватися їхніми послугами. Про це вона написала на своїй приватній сторінці в мережі Facebook. ЇЇ обурило, що на саме кладовище неможливо доставити гріб жодним іншим транспортом, крім як автомобілями ЛКП "Виробничо-реставраційний комбінат обр...
Пригоди
10 грудня у Львові о 11:00 невідомий чоловік зайшов до кафе "Чебуречна" на вулиці Богдана Хмельницького, 166. Про це написала сама офіціантка Ярина Кокор на Facebook-сторінці спільноти "Варта-1". Невідомий клієнт, який зайшов до закладу, вже був напідпитку, але вирішив замовити коньяк та шашлик. Шашлику, як виявилось, не було, і офіціантка повідомила про це клієнта. Далі дівчина розвернулася, щоб налити пиво, як раптом відчула різкий біль у лівій скроні....
Суспільство
13 грудня в парку Знесіння небайдужі громадяни помітили двох диких кабанів зі своїми дітьми. Про це вони повідомили активістів групи "Домівка Врятованих Тварин". Зооактивіст Орест Залипський підтвердив цю інформацію: він бачив на території парку нариви біля дерев, що "є ознакою поселення диких Кабанів". У зв'язку з цим він вирішив написати пам'ятку на випадок зустрічі з цими тваринами на своїй Facebook-сторінці.  Чому кабан може напасти? За його словами,...
Суспільство
Знайдені під час ремонтних робіт на території економічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка неідентифіковані рештки вирішили перепоховати. Відповідне рішення 13 грудня прийняв виконком Львівської міськради. Рештки знайшли на території економічного корпусу за адресою пр. Свободи, 18 як всередині, в дворику, так і назовні. Наразі неможливо ідентифікувати останки, тож їх вирішили перепоховати на території Голосіївського цвинтаря. Одне з припущень імовірного ви...