Станіслав Улям: від термоядерної бомби - до біоматематики, - ВІДЕО, ФОТО

У рамках лекторію “Гордість міста” 4.0 від ГО “КонтрФорс” відбулась чергова лекція: доктори фізико-математичних наук Михайло Зарічний та Андрій Трохимчук розповіли про видатного науковця Станіслава Уляма. Кореспондентка сайту 032.ua побувала на лекції та записала для читачів основну інформацію. Відеозапис із події можете переглянути нижче.

***

Станіслава Уляма (1909 - 1984) вважають одним із найвизначніших львів’ян ХХ століття, це й не дивно, адже він зробив значний внесок у розвиток Львівської математичної школи, до якої належав; оприлюднив велику кількість досліджень з топології та інших сфер математики на перетині з біологією чи фізикою; працював у проєкті “Мангеттен”, у рамках якого з іншими видатними вченими світу працював над атомною, а потім - водневою бомбою; сформулював низку теорем та проблем у математиці, рішення для яких шукають донині. Тривалий час вихідець зі Львова працював у США, у багатьох тамтешніх вишах, зокрема в університеті Флориди досі про шанують пам’ять Станіслава Уляма.

Станіслав Улям, фото з Вікіпедії

Відомо, що майбутній науковець народився 13 квітня 1909 року у Львові, в досить заможній єврейській родині, жив на теперішній вулиці Костюшка, 16. Батько Уляма був юристом, дід - архітектором, що переїхав на Галичину з Венеції, а мати походила з родини успішних промисловців зі Стрия. Батьки змогли забезпечити синові хорошу освіту: хлопець відвідував гімназію №7, що розташовувалась на вулиці Ковжуна,8, де зараз діє відділ періодики Наукової бібліотеки ім. Стефаника. 

Уже в юні роки Станіслав Улям зміг зарекомендувати себе як талановитого і здібного учня: коли він дізнався про теорію відносності Айнштайна, вирішив дослідити її для себе і освоїв на такому високому рівні, що його почали вважати місцевим “вундеркіндом”. Відомо, що Уляма з малку цікавили математичні задачі, зокрема, про досконалі числа (які є сумою власних дільників). Всі відомі дотепер досконалі числа є парні, проблема існування непарного досконалого числа досі відкрита.

Зал Матейка у "Львівській Політехніці", фото з сайту Фотографії Старого Львова

Після завершення гімназії, Станіслав Улям вступив на “загальний факультет” “Львівської політехніки”, де викладав Казимир Куратовський. Математик помітив талановитого студента і став його куратором, тож уже у 18-річному віці Улям почав писати перші наукові статті, які за два роки почав публікувати у варшавському науковому журналі Fundamenta Mathematicae англійською мовою. Упродовж 1929 - 1933 років він опублікував близько 30 власних досліджень і здобути ступінь доктора. Захищав дисертацію у відомому залі Яна Матейка у “Львівській політехніці”.

Того ж таки 1933 року з’явилась на світ теорема Борсука-Уляма, про яку зараз знає кожен професійний математик. Попри те, що її довів Кароль Борсук, гіпотеза належить саме Улямові, а як запевняє професор Михайло Зарічний - хороше формулювання проблеми у математиці - це уже половина успіху та зробленої задачі. Згодом ця теорема отримала безліч інших переформулювань та варіацій, одна з найвідоміших - теорема про поділ сендвіча, знайшла вона й відгук у працях економістів, зокрема, у деяких варіаціях теореми про ринкову рівновагу.

Будинок, у якому колись була "Шотландська кав'ярня", фото з Вікіпедії

У першій половині ХХ століття у Львові математики полюбляли збиратися у “Шотландській кав’ярні”, яка розташовувалась на сучасному проспекті Шевченка. Вчені мали звичку записувати свої ідеї олівцем на мармуровій поверхні столу. Оскільки записи потім погано стирались, 1935 року дружина відомого математика Стефана Банаха Луція купила для них зошит, який назвала “Шотландською книгою”, і у який дослідники могли записувати задачі та проблеми. З плином часу книга стала легендарною, а розв’язання проблем вийшло на інший рівень (за успішне вирішення задачі можна було отримати винагороду, наприклад, живого гусака), тож незадовго до Другої світової війни, за переказами, книгу закопали на стадіоні аж до кінця бойових дій. Копію тієї книги потім віддали Улямові, який був автором 40 проблем у ній, і співавтором ще кільканадцятьох. 

До 1935 року Станіслав Улям подорожував між науковими центрами, аж поки Джон фон Нейман не запросив його у Принстонський університет (США), де він працював з перервами, але дуже плідно, час від часу повертаючись до Львова або вирушав до Гарварда. Незадовго до початку Другої світової війни Улям відплив до Америки та взяв із собою брата Адама, який пізніше став експертом соціальних наук (совєтологом). Із 1940 року Улям працював в університеті Вісконсин-Медісон, та згодом отримав американське громадянство. 

У той же період вчений долучився до так званого “Манхеттенського проєкту”, що передбачав створення атомної бомби. Почалося все із запрошення Ганса Бете у Лабораторію в Лос-Аламосі (штат Нью-Мехіко), де зосередили велику кількість видатних математиків і фізиків, що працювали над прикладними проблемами, пов’язаними з розробкою термоядерної зброї. Уляма приписали до групи, якою керував Едвард Теллер та разом із яким вихідець зі Львова створив і запатентував конструкцію Теллера-Уляма, що зараз є основою атомної бомби.

Після роботи в проєкті, Улям продовжив працювати як математик у різних університетах. На одному з “дуже важливих” засідань математик розважав себе тим, що вписував цифри у клітинки по спіралі. Коли він заповнив увесь листок, вийшло те, що зараз відомо у науці як “Скатертина Уляма”, яка складається лише з простих чисел у порядку зростання. Тоді вчений помітив цікаву закономірність, пояснення для якої немає донині: усі прості числа розмістилися по діагоналі.

"Спіраль Уляма", фото з Вікіпедії

1965 року науковець перебрався до штату Колорадо, де через два роки очолив математичний факультет місцевого університету. У цей період він продовжив публікувати роботи, більш філософського характеру, де окреслював проблеми сучасної математики, власні домисли та ідеї - “Збірка математичних проблем” (1960). Серед іншого - впорядкував славнозвісний зошит із “Шотландської кав’ярні” у Львові, переклав його та видав 1981 року під назвою “Шотландська книга: Математика з Шотландської каварні”. Також написав автобіографію “Пригоди математика”, де описав картини з життя і побуту відомих математиків і фізиків того часу.

Копія сторінки зі славнозвісного зошита, Вікіпедія
Копія сторінки зі славнозвісного зошита, Вікіпедія

Із 1975 року Станіслав Улям перебував на пенсії, а трохи менш як за 10 років раптово помер у місті Санта-Фе. Відійшов він у вічність 13 травня 1984 року через інфаркт міокарда. Дружина Станіслава Уляма Франсуаза, француженка, поховала чоловіка у Парижі на цвинтарі Монмартр.

За матеріалами лекції Михайла Зарічного та Андрія Трохимчука

Більше записів лекцій з циклу "Гордість міста" ТУТ

Львів новини 032 лекція культура історія Улям
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі