Чи готові мешканці міста користуватись крематорієм у Львові, - СОЦОПИТУВАННЯ

Соціологи Інституту міста опитали львів'ян щодо якості життя в місті упродовж 2019 року та дізналися, чи готові мешканці й мешканки Львова до запровадження біопоховання (облаштування крематорію). Усього опитали 1200 львів'ян у 40 мікрогромадах за методом "обличчя до обличчя".

За словами керівниці програми аналізу та досліджень КУ Інститут міста Тетяни Приходько, соціологічне дослідження дозволяє виявити проблеми ще до моменту їхнього критичного піку. Загалом опитування продемонструвало, що мешканцям недостатньо інформації щодо питань біопоховання: майже кожен п’ятий (21,5%) вагається у своїх відповідях. Звідси близько третини не знає чи питання побудови крематорію у Львові повинне бути на порядку денному.

Серед тих, хто визначився із своєю позицією, кожен другий – 51,1% опитаних у Львові – позитивно ставиться до впровадження системи біопоховання. З них чоловіки більшою мірою підтримують ініціативу, ніж жінки: 56,1% vs 46,9%. Підтвердилась гіпотеза дослідників, що біопоховання – це вибір молодих осіб. Позитивне ставлення мають 60,0% молоді 18-30 років; 57,6% – особи 31-45 років. Далі йде спадання: 45,6% опитаних 46-60 років підтримують цю ідею, а серед осіб 61+ років – таких виявилось 41,4%.

Інфографіка щодо крематорію, ЛКП "Інститут міста"

"Ми прогнозували, що конфесійна приналежність не впливатиме радикально на громадську думку. Так і сталось: різниця між тими, хто відвідує автокефальну церкву і тими, хто відвідує греко-католицьку церкву є зовсім незначною і становить 4% (50,6% vs 46,7%). Тобто для кожного другого релігійного мешканця біопоховання є, дійсно, альтернативою. А ось, що нас дійсно здивувало, то залежність сприйняття біопоховання від сімейного стану людини. Так, майже 2/3 опитаних, що позитивно налаштовані, перебувають у громадянському шлюбі (66,7%) або ж самотні (61,0%). Припускаємо, що це пов’язано із стилем життя цих когорт, які є більшою мірою мобільними та нестабільними щодо своїх планів на завтра. А ось серед опитаних, які перебувають у шлюбі, частка тих, хто підтримує біопоховання становить 47,0%. Можливо ці люди більшою мірою вкладають символічне значення у поховання та збереження сімейної традиції, яка б гуртувала родину", - зауважила Тетяна Приходько.

Львівські комунальники, які займаються питаннями поховань та обрядових послуг і їхні київські колеги надали інформацію соціологам щодо цін на "традиційні" та альтернативні форми поховання. За підрахунками, вартість мінімального набору послуг у традиційній формі коштує близько 8000 гривень, тоді як послуга кремації у Києві коштує 4300 гривень (сама кремація 445 грн, а також урна 830 грн і ритуальні послуги близько 2300 грн).

Інфографка щодо крематорію, ЛКП "Інститут міста"

Відтак, у Інституті міста схильні вважати, що біопоховання більш вигідне для Львова та агломерації. Але результати опитування показали: чим менший рівень доходу у людини, тим більшою мірою вона підтримує традиційне поховання. Люди, які мають дохід до 3 тис грн (45%, переважно пенсіонери), від 3 до 6 тис грн (43%), а також від 6 до 10 тис грн (50%) готові витрачати від 30 тис грн на традиційне поховання, ніж зекономити на біопохованні. І відповідно, чим заможніша людина, тим більшою мірою вона підтримує екопоховання: 66,7% з доходом від 10 до 20 тис грн і 86,4% з доходом 20 тис грн і вище.

У Львові вже створили робочу групу щодо будівництва крематорію, яка шукає найбільш вигідні для міста рішення у цьому плані. Соціологічне дослідження показу, що більшість львів'ян не проти крематорію в місті: за - 51% опитаних (47% жінок та 55% чоловіків). Найбільш позитивно оцінюють цю ідею мешканці_ки із Франківського (63%) району, дещо нижче – Сихівського (53%), а найменш – із Личаківського (46%) та Шевченківського (47%) районів.

"Але ми розуміли, що підтримувати будівництво крематорію – це один бік медалі. Інший – бути готовим скористатись цією послугою. Тут соціологи виходять на рівень дослідження установок респондентів_ок. Загалом 44% опитаних сказали, що скористались би альтернативним видом поховань у Львові. З них, 27,3% – точно б скористались, 17,1% – скоріше б скористались. Найбільшу готовність проявили чоловіки (47,7%) та молодь 18-30 (56,9%). Цікаво, що за районами проживання мешканці Франківського, які найнижче оцінили стан міських кладовищ, найбільше зазначили про наміри скористатись послугою біопоховання (58,6%), а найменш налаштованими виявились опитані із Шевченківського району (39,2%)", - додала Тетяна Приходько.

Інфографіка щодо крематорію, ЛКП "Інститут міста"

Соціологи зазначають, що позитивна практика впровадження ініціативи є у Києві, Харкові, Одесі та Дніпрі, де презентувати напрацьований проєкт крематорію. Разом із тим, відповідно до законопроєкту від 5 квітня 2018 року щодо удосконалення сфери поховання, відповідальність за розвиток сфери біопоховання передусім покладена на муніципалітет громади. У Львові презентувати комплексний проєкт дослідження думки громадськості презентують наприкінці січня 2020 року.

Нагадаємо, раніше сайт 032.ua розповідав як у Львові вирішують проблему з відсутністю місць для поховання та як ставляться львів'яни до будівництва крематорію в місті.