7 етапів розвитку Головного залізничного вокзалу Львова у фото

На початку грудня 2019 року для руху трамваїв відкрили першу частину оновленої площі Двірцевої, що перед будівлею залізничного вокзалу у Львові. Реконструкція тривала 9 місяців та обійшлася міському бюджету в кругленьку суму - за весь проєкт 165,5 млн грн. Судячи з реакції львів’ян у соцмережах, першою реалізованою частиною площі містяни задоволені.

З огляду на це, кореспондент сайту 032.ua пропонує читачам згадати ключові етапи розвитку Головного залізничного вокзалу у Львові - від часів Австро-Угорської імперії аж донині.

Перший вокзал

Уперше зі Львова поїхав потяг 3 листопада 1861 року за напрямком - Відень. Це була одна з найстаріших магістралей на території сучасної України, яка дозволила приєднати наше місто до мережі європейських залізниць. Того ж року звели Львівський залізничний вокзал, який преса назвала однією з найкращих споруд такого типу у Європі. 

Відомо, що будівля мала 70 сажнів (бл. 1,9 м) у довжину та 10 сажнів у ширину й слугувала пунктом відправки до Кракова, Чернівців, Бродів і Томашова, а згодом - також до Тернополя, Одеси й інших містечок на території Галичини. До вокзального комплексу також належало депо, гуртожиток, майстерні та склади. У архітектурі переважали прямокутні форми з відкритими терасами. Раніше перед парадним входом замість клумби (яку прибрали з капремонтом площі 2019 року) стояв великий фонтан. Облаштований вокзал був за проектом Владислава Садловського.

Дослідники переконують, що інтер’єр був вражаючим на той час: із кованими поруччями біля кас, фресками на стінах та стелі у вестибюлі, що за тематикою нагадували про промисловий прогрес; зали очікування були в стилі сецесії, був і зал у “народному” стилі, який спроектував Тадеуш Обмінський за гуцульськими мотивами.

Перебудова 1904 року

До початку ХХ століття стало зрозуміло, що залізнична інфраструктура у Львові розвивається дуже швидкими темпами, а тому виникла потреба перебудувати вокзал. Підрядником виступила фірма Івана Левинського, Альфреда Захаревича і Юзефа Сосновського. 

Нову монументальну споруду відкрили з “помпою” 26 березня 1904 року, і зробили її за усіма тенденціями та зручностями, що мали місце у Європі: центральний вестибюль, 10 квиткових кас, а при вході - площа з диліжансами. Були тут також їдальня і ресторан, а фронтон прикрашали скульптури Антона Попеля й Петра Війтовича. Постать жінки при вході до вокзалу символізує залізницю і торгівлю, а чоловіка на леві - промисловість і місто Львів. Новобудова вражала і вітражем “Архангел Михаїл”, де можна було побачити панораму міста. Втім, процес перебудови вокзалу тривав аж до 1930 року, оскільки під час воєн постраждали фрески, зали очікування, третій поверх будівлі, у результаті чого вона стала двоповерховою.

Львівська магістраль у повоєнні роки

Після окупації нацистами та комуністами, вокзал у Львові зазнав суттєвих втрат. Лише 1939 року зруйнували саму будівлю вокзалу, товарну станцію, а також станції на Клепарові та Підзамчі і саме залізничне полотно. Після об’єднання східної та західної частин України почали відновлювати Львівську магістраль, але вже 1941 року німці знову розбомбили вокзал.

Наприкінці 1940-х років стартувала масштабна хвиля індустріалізації, разом із якою почали розвивати залізницю, а до середини 50-х років електрифікували станції на Львівщині. Головний залізничний вокзал у Львові, разом із тим, вдалося повністю відновити лише 1957 року, що й не дивно, адже будівля горіла в 1915 році, постраждала наприкінці Першої світової війни та була епіцентром уваги німецької авіації в часи Другої світової війни. Найгірше у цій ситуації те, що сецесійні розписи, декоративні панелі та люстри в європейському вокзалі замінили у 1950-х роках на типовий “сталінській ампір”.

Початок Незалежності

Більш сучасного вигляду львівський вокзал набув 2003 року, коли тут завершили масштабну реконструкцію до 100-річчя з моменту відкриття адміністративної споруди. Тут зберегли касовий зал та шість залів очікування, бари з рестораном, облаштували торгівельні точки. Як і раніше, на вокзалі є 5 перонів та 8 колій, до яких ведуть підземні переходи та зовнішні виходи. Особливістю будівлі у Львові є металево-скляне накриття (дебаркадер) над коліями, довжиною 159 метрів та шириною 60 метрів. Металеві деталі каркасу виготовляли у Чехії.

Глянець до Євро-2012

Багато чого у інфраструктурі Львова змінилося на краще перед проведенням матчу з футболу Євро-2012. Зокрема, до проведення чемпіонату у Львові зробили комплексний ремонт вокзалу, а також ключових станцій по області. Лише у нашому місті на модернізацію станції виділили 27,8 млн грн, за які відремонтували сходи та дебаркадер, замінили гранітне покриття на тротуарі при вході, підвітили фасад, оновили перони та переходи через колії, облаштували пандуси при вході, приміський касовий зал і медпункт, відремонтували зали очікування та оновили інформаційну систему вокзалу, встановили відеонагляд. Серед важливих змін - ліворуч від входу до вокзалу розібрали павільйони та облаштували автостоянку.

”Безлад, водограй, шанхай”

Після успішно проведеного чемпіонату Євро-2012, будівля Головного залізничного вокзалу у Львові особливих змін не зазнавала. Тож не дивно, що в очах самих львів’ян площа Двірцева та вхід до адміністративної споруди міста перетворилась на “шанхай”, у зв’язку з неконтрольованою кількістю людських потоків, машин та стихійної торгівлі. У такому вигляді територія біля вокзалу простояла до кінця 2019 року. 

Урбаністична Двірцева

Щойно оновлена площа постала перед очима львів’ян наприкінці 2019 року, це одразу стало головною темою на “порядку денному”. Пасажири і просто мешканці міста обговорювали якість та комфорт першої частини площі, тротуарів, трамвайної колії, кількість зелених насаджень, зручність для автомобілів та громадського транспорту. Серед позитивних змін - плавний рух трамваїв майже впритул до входу на вокзал, виділені смуги для руху громадського транспорту - окремо для електричного, окремо - для автобусів; криті павільйони на зупинках. У 2020 році планують оновити ліву частину площі та відремонтували вулицю Чернівецьку.

Нагадаємо, раніше сайт 032.ua розповідав історію львівського транспорту у цифрах та як розвивалися 5 найдовших вулиць Львова.

Фото: Lvivcentr, Вікіпедія, "Зручне місто", Facebook, 032.ua

Повне або часткове копіювання тексту без письмової згоди редакції забороняється та вважається порушенням авторських прав