У Перемишлі хочуть перейменувати вулицю, названу на честь єпископа УГКЦ: реакція Львова

29 листопада міський голова Львова звернувся до мера Перемишля Войцеха Бакуна з проханням не перейменовувати вулицю єпископа Коциловського в цьому місці.

Як йдеться у листі, з попереднім очільником Перемишля у Львова були теплі та дружні взаємини, а це перейменування ставить під загрозу довгі та дружні взаємини між двома містами. Мова про рішення Ради міста Перемишль від 28 листопада змінити назву вулиці єпископа Коциловського - новомученика за католицьку віру, єпископа Перемишльської єпархії УГКЦ. І оскільки влада Львова всіляко підтримує та зберігає культуру інших націй, цього ж очікують і від інших.

Мер Львова закликав також депутатів міської ради підтримати звернення, а у листі додав, що "замах на пам'ять блаженного — це лише прикре непорозуміння, виправлення якого сприятиме подальшим хорошим стосункам Львова та Перемишля".

Цією ініціативою також обурене Посольство України в Польщі. На їхню думку, це "поспішне та необачне рішення", яке ігнорує думки "польських громадян української національності".

Хто такий єпископ Йосафат Коциловський?

Йосафат Коциловський (1876 - 1947) - священник, доктор філософії і теології, професор, єпископ Перемишльської єпархії УГКЦ, який народився на Лемківщині. Його батько брав активну участь у політичному та громадському житті, навіть обирався депутатом до Галицького крайового сейму. Мати ж - донька греко-католицького священника. Його діяльність високо відзначив Папа Іван Павло ІІ, а його архієрейські свячення провів митрополит Андрей Шептицький. Примітно, що 1943 року він провів месу для добровольців Дивізії СС "Галичина".

Переслідувався як гестапо, так і комуністами. Вперше був заарештований та ув'язнений польською владою у 1945 році, а пізніше - переданий радянській владі. Помер Коциловський у тюремній лікарні, захворівши на запалення легень.

Нагадаємо, редакція 032.ua нещодавно публікувала матеріал про зупинки львівських трамваїв, якими вони були колись, як виглядали, і чому змінилися.

Джерело: лист ЛМР