«Банки хочуть працювати на розвиток і перспективу, а не роками вирішувати проблеми минулого», – Олена Малинська, голова Правління Банку Кредит Дніпро

– Статистика щодо показників банківського сектора за І квартал свідчить, що система працює стабільно і без втрат, поступово повертаючись до прибуткової діяльності, нарощуючи депозитні й кредитні портфелі. Наскільки стійкий позитивний тренд?

Якщо говорити про стійкість, то варто розуміти, що в жодній країні банки не працюють у відриві від економічних трендів, адже їх головне призначення – ефективне забезпечення економіки фінансовим ресурсом. Тому стабільне макроекономічне середовище можна впевнено назвати однією з трьох основних умов стійкості банківської системи. Передбачаючи ваше запитання, назву дві інші умови: це цивілізовані правові відносини і здорова ринкова конкуренція.

– І наскільки сьогодні сприятливі перераховані вами умови?

Офіційні макропоказники, доволі стримані настрої бізнесу та домогосподарств свідчать про те, що економіка наразі ще далека від прориву, а її нинішній стан радше можна схарактеризувати як помірне відновлення. Судіть самі: 2,5% річного зростання ВВП у 2017 році забезпечено більшою мірою внутрішніми інвестиціями і споживчим, а не виробничим сектором. А от інфляція на відміну від економічного зростання перевершила прогнози і вийшла за таргет НБУ, що змусило регулятора суттєво посилити монетарну політику, неодноразово підвищуючи облікову ставку і тим самим здорожуючи гривневий ресурс на ринку. Погодьтеся, банкам у таких умовах стає не дуже цікаво розміщувати ресурси в кредитування, коли є альтернативна можливість безризикових операцій із депозитними сертифікатами та інвестування в ОВДП із такою самою прибутковістю.

Очевидним позитивом стала курсова стабільність в умовах ринкового курсоутворення без штучного утримування гривні від падіння. Але це цілковито заслуга сприятливої кон’юнктури світових товарних ринків у стратегічно важливих для України напрямах АПК і металургії, адже наша економіка, як і раніше, відкрита і надто залежить від зовнішніх шоків. Сировинний експорт зростає за рахунок цін, а не обсягів, але все ще не перекриває імпорт, у структурі якого традиційно перше місце посідають енергоресурси.

Успішний вихід України на ринки євробондів дозволив лише частково збалансувати майбутні значні виплати за зовнішніми боргами, тому питання продовження співпраці з МВФ та іншими міжнародними фінансовими організаціями лишається дуже актуальним. До слова, нещодавно МВФ переглянув свій макропрогноз щодо України, зберігши оцінку в 3,2% зростання ВВП у 2018-му й погіршивши до 3,3% із 4% у 2019 році при все ще двозначній середньорічній інфляції – 11% і 8% відповідно. При помірному вияві зовнішніх і внутрішніх ризиків очікується помірна девальвація гривні у межах 10% упродовж 2-3 років.

Такі найближчі перспективи економіки, які безпосередньо впливають на плани та стратегії банків, визначаючи фінансові можливості й потреби наших клієнтів, партнерів та конкурентів. Але і при таких ввідних банки хочуть і готові ефективно працювати на перспективу і творення.

– Чи покращилося ринкове середовище, в якому сьогодні працюють банки?

Якість ринкового середовища визначають правовим полем і принципами формування конкурентних відносин. На жаль, сьогодні ці обидва складники мають суттєві зони для поліпшення.

Законодавче посилення захисту прав кредиторів, як і раніше, – болюче питання для більшості учасників ринку. Правова незахищеність унеможливлює з боку банків поліпшення якості своїх кредитних портфелів. У результаті Україна, на жаль, серед лідерів за рівнем проблемних кредитів – понад 56% загального портфеля. До того часу, доки у недобросовісних позичальників буде достатньо можливостей відходити від власних зобов’язань, вантаж «токсичних» кредитів і необхідність формування резервів під них будуть тиснути на показники капіталізації та прибутковості сектора, на вартість кредитування й апетити банків до кредитного ризику.

Ринок зачекався реальних кроків законодавців щодо розширення повноважень банків у частині повернення проблемних активів, щодо реформування судів, побудови ефективного механізму захисту кредиторів від недобросовісних позичальників, побудови такого законодавчого поля, в якому бути недобросовісним позичальником означає те саме, що й втратити бізнес і репутацію для юридичної особи та майно для фізичної особи незалежно від статусу і посади.

– За останні роки ринок утратив понад половину учасників, переважно проблемних. Чи оздоровила конкуренцію така санація?

Консолідація банківського ринку, безумовно, позитивно позначилася на конкуренції. Це чітко видно, наприклад, у сегменті депозитних ставок, де ціноутворення стало значно більш цивілізованим, економічно обґрунтованим і синхронізованим, без розкидування по прибутковості в 10 процентних пунктів для одного різновиду вкладу в різних банках. Непомірна і невиправдана щедрість, яка перетворилася для довірливих вкладників на утрачені кошти, час і нерви, а для всієї банківської системи – стала важкою кризою ліквідності й довіри, відійшла у минуле, і це прекрасно.

Сьогодні ми спостерігаємо серйозне домінування на ринку державних фінустанов, частка яких зараз перевищує 55% за активами і 57% за зобов’язаннями, що негативно впливає і на конкуренцію в банківському секторі, і на економіку, якщо врахувати багатомільярдні витрати на капіталізацію держбанків за гроші платників податків. На жаль, нині конкурентоспроможність банку визначається здебільшого походженням капіталу, ніж якістю бізнес-стратегії, технологічністю, досконалістю продуктового ряду та якістю сервісу. Недавнє неприйняття Верховною Радою закону про управління держбанками свідчить про те, що задекларований намір знизити частку держави і політики у банківському секторі реалізувати буде непросто. Не дарма міжнародні експерти називають «одержавлення» банківського сектора одним із ключових ризиків для розвитку і фінансової стійкості банківської системи поряд із високою часткою NPL-кредитів.

Утім, недосконалість ринкової конкуренції нас не зупиняє, а мотивує бути ще кращими, гнучкішими, мобільнішими, більш технологічними, щоб перемагати в конкурентній боротьбі.

– У яких напрямах і якими інструментами можна успішно конкурувати з монстрами фінансового ринку?

На щастя, уроками з кризи скористалися не тільки банки, але і наші клієнти. І якщо сьогодні надійність фінустанови є базовою опцією must have, то інноваційність та клієнтоорієнтованість стають параметрами, які визначають у кінцевому результаті вибір фінансового партнера клієнтом. Тому ключовим трендом посткризового ринку я назвала б прицільне сегментування банківських рішень під завдання цільових клієнтських груп – створення продуктових конструкторів, які клієнти можуть використовувати в оптимальних для себе поєднаннях.

Інструментарієм слугують масова автоматизація процесів, активний розвиток онлайн-банкінгу в корпоративному і роздрібному сегментах, синергія з фінтех- і страховими компаніями, партнерами з реального сектора економіки. В результаті за різними напрямами банківських рейтингів у лідери виходять нові гравці – технологічні, проактивні, з гнучкими бізнес-моделями і якісними нішевими продуктами.

Банк Кредит Дніпро під впливом ринкових тенденцій змістив акценти бізнес-стратегії з великого корпоративного сегмента на малий, середній бізнес і роздріб, які сьогодні є не тільки драйверами прискорення економічного зростання і споживчого попиту, але й менш ризикові для банку з точки зору концентрації портфеля.

Наші успіхи в агросекторі, роздрібному кеш-кредитуванні, форекс-торгівлі, збільшенні комісійного прибутку в корпоративному бізнесі свідчать про правильність вибору пріоритетних векторів і побудови бази для масштабування бізнесу, підтверджують виправданість уже зроблених і майбутніх інвестицій.

Банк сьогодні капіталізований і високоліквідний завдяки системній підтримці акціонера, який за два роки вніс 100 млн доларів у капітал. Ми сформували високопрофесійну і згуртовану команду, напрацювали якісну бізнес-експертизу, оптимізували технологічні процеси і платформи та готові до великої системної роботи з виведення банку на провідні позиції у пріоритетних для нас напрямах діяльності. Дуже сподіваємося, що будемо відволікати менше ресурсів на затяжні судові баталії з недобросовісними позичальниками і зможемо зосередитися саме на бізнес-завданнях, на чесному конкуруванні швидкістю, гнучкістю, якістю, у творенні й розвитку. Закони, які працюють, рівні правила гри, взаємна довіра і зорієнтованість на загальний результат успішно працюють в усьому світі. Впевнена, вони будуть ефективно працювати й у нас.

Джерело: видання «Корреспондент», вихід 11.05.2018 р.

Лицензія НБУ № 70 від 13.10.2011 г.