У ЛМКП «Львівводоканал» кажуть, що каналізація міста справляється зі зливами та буревіями

Нестерпний сморід, який від початку весни тероризує львів'ян, списують на несправну каналізаційну систему міста.

Про особливості роботи львівських каналізаційних колекторів розповів начальник служби каналізаційного господарства ЛМКП «Львівводоканал» Володимир Васильченко:

«У старій частині міста побудована загальносплавна система каналізації: господарсько-побутові та дощові стоки транспортуються разом. Однак австрійська система каналізування так вдало продумана, що й досі працює без особливих катаклізмів. Саме завдяки розумному плануванню старе місто практично ніколи не підтоплюється. Також важливе значення має профілактичне прочищення дощоприймачів та підтримання їх у належному технічному стані.

За останні роки ми виконали великий обсяг робіт у каналізаційній господарці міста. Наприклад поміняли колектори на вулицях Городоцькій та Коновальця, замінили багато каналізаційних випусків у старих будинках. Це є постйна складна робота, якої не видно, але яку треба робити. Адже будь-яка інженерна система має свій термін експлуатації. Є випадки, коли австрійські великі цегляні колектори працюють понад 100 років без зауважень. Наприклад, центральний колектор річки Полтва шириною 5,5 м та висотою 3,5 м під час дощів заповнюється на 98%. Це є приклад доброго проектування та дотримання оптимальних ухилів при будівництві каналізаційних колекторів. Натомість «сучасні» радянські залізобетонні колектори у нових районах міста виходили з ладу за 10-15 років, їх знищувала газова корозія та помилки при розрахунках. У радянський час «економили» на діаметрах колекторів, тепер маємо з тим клопіт. Застосування сучасних миючих засобів із вмістом фосфатів сприяє «зажиренню» каналізаційних труб – утворення осаду на стінках труб. Натомість австрійським колекторам з великими діаметрами такі проблеми не загрожують».

«Протягом кількох діб у Львові йшов дощ. Підтоплень та аварійних ситуацій не виникало. Дякуємо працівникам комунальної сфери за хорошу системну роботу щодо очищення дощоприймачів», - зазначив перший заступник міського голови Львова Олег Синютка.

Довідка

Територія міста Львова розділяється Великим Європейським водорозділом на два основних басейни каналізування - Балтійський і Чорноморський. Система водовідведення міста складається з 605 км. каналізаційних мереж, 15 каналізаційних насосних станцій (КНС) і каналізаційних очисних споруд (КОС). Центральна частина міста має загально-сплавну систему каналізування, яка транспортує на очисні споруди господарсько-побутові, виробничі та дощові стоки. Головним колектором для сплавляння стоків в Балтійському басейні є ріка Полтва, закрита в залізобетонний канал, яка після очисних споруд впадає до річок Західний Буг, Вісла (Польща) та Балтійського моря. Стічні води самопливом стікають в колектор річки Полтва численними колекторами другого порядку.

У нових районах міста система каналізування роздільна. Через складність рельєфу фекальні стоки з іншої частини міста, яка розташована в басейні Чорного моря, за допомогою 11 каналізаційних насосних станцій та напірних колекторів перекачують через вододіл у загально сплавну каналізаційну систему міста на міські очисні споруди.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати
Коментарі