Після Хари прокуратура починає копати під Стояна

Прокуратурою Львівської області подано до Господарського суду позов в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів України «Укрпрофоздоровниця» та одного із товариств з обмеженою відповідальністю «М» про визнання за державою права власності на цілісний майновий комплекс санаторію «Роздол», який складається з 18 будівель вартістю близько 500 тис. грн. Про інформує Інформаційно-розважальний портал Миколаївського району.

Палац графів Лянцкоронських у Роздолі, один з найбільших в Галичині, є цінною пам'яткою архітектури ХVIII-ХІХ ст. Оточений він давнім парком, зокрема із старими дубами та соснами, що належить до найцінніших галицьких пам'яток садово-паркового мистецтва.

Палац продано в березні 2004 (коли профспілки очолював нинішній регіонал Олександр Стоян – ред.) року київській фірмі ТзОВ “Мережа відпочинку” за смішну ціну — 467 285 грн. у палаці містився санаторій, тому продавцем було ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів "Укрпрофоздоровниця". Продаж здійснили без відома обласних органів охорони культурної спадщини, тобто без дотримання чинного законодавства. Під час проведення попередніх робіт знято декор інтер'єрів палацу, який має велику мистецьку цінність, що викликало гостру реакцію громадськості.

Проти власників порушили кримінальну справу, після чого мармурові барельєфи було передано на депозит до Центрального державного архіву, а демонтовані гіпсові копії зберігались в ящиках у палаці. Згідно із законом про охорону пам'яток в Україні палаци і замки можуть належати державі, приватній особі, установі. Але якщо власником стала приватна особа, вона не має права там нічого перебудовувати, змінювати форму вікон, дверей тощо, а лише використовувати і доглядати все в первісному вигляді.

Представники «Мережі відпочинку» виправдовуються, що хотіли все зберегти, бо добре знають мистецьку цінність експонатів. Проте багато що втрачено і невідомо достеменно навіть де і що знаходиться. А зникнення деяких речей, як от кованої чавунної химери з воріт палацу, носить відверто кримінальний характер.

Не один раз громадськість піднімалась на захист цінностей, котрі належать всьому народу. Та поки-що практичного висліду — жодного. Навіть нового власника не знаємо.

Чи запізніла активність прокуратури призведе до якогось результату? Чи це тільки відлуння подій, котрі відбуваються у верхівках керівництва профспілок? Сподіваємось, що це все-таки реагування на рішення, прийняті на гуманітарній раді при Президентові України наприкінці минулого року, де йшлося і про роздільський палац.