Дивна річ! На сході України львів’ян чомусь називають бандерівцями. Нами маніпулюють, аби розколоти Україну. Вищі сили роблять усе можливе, аби посварити схід та захід. Чому так відбувається? І що львів’яни насправді думають про від’єднання Криму та бажання наших східних українців жити у складі іншої держави.
Журналіст 032.ua пішов у народ і ось, що із цього вийшло.
Користуючись моментом, хочу передати привіт своїм друзям з Донецьку!
«Бандерівці? Користуючись моментом, хочу передати привіт своїм друзям з Донецьку! А хто ще не мій друг, приїжджайте до Львова. Ми підемо з вами до криївки, і ви побачите, що ця кав’ярня – прекрасний піар-хід від бізнесменів. І це все жарти. Приїжджайте до мене в гості, і будемо шукати разом цих бандерівців», - каже студент львівського ліцею Сергій.
«Я бандерівець? Це смішно! Я не для того воював, аби зараз так розбазарювали наші землі. Я бачив смерть на фронті. Гинули мої друзі, брати. І все для чого? Аби зараз купка зрадників віддавала те, за що ми воювали? Коли закінчилась війна, я вірив, що більше ніколи її не побачу та буду жити в мирі. А виходить, ми все це ще раз переживаємо. Тільки рівень війни інший та засоби інші», - обурений ветеран війни Леонід Федорович.
Я не для того воював, аби зараз так розбазарювали наші землі
«А хтось, насправді, запитував мешканців східної України про їхні бажання? Купка сепаратистів, підтримувана російськими спецслужбами і рублями, та пенсіонери, які так ностальгують за СРСР - це далеко не вся Східна Україна. Ми не можемо так легковажити своїми територіями, мовляв, хоче Крим іти - хай іде, хоче Донецьк відділитися - прапор йому в руки. Бо дай тільки за палець вхопити - відкусять цілу руку. Ми сильні своєю єдністю!», - поділився думками викладач Національного львівського університету пан Тарас.
«Не відокремлюватися в жодному разі. Вони просто не знають, як там за кордоном, оскільки 90% населення сходу ніколи в Європі не були. Нехай би до нас у Львові на екскурсію приїхали ми б їх заспокоїли і в Європу звозили. Ми їх любимо, хоча вони і діють нерозумно», - каже медик Ольга.
«Тільки разом! В моєму оточенні ні в кого не виникало думки про те, щоб віддати Крим, або Донецьк та Луганськ стануть Росією. Для мене взагалі є шоком те, що у ХХІ столітті в Україні таке діється. Ми ж не у кам’яному віці, коли «прийшов, побачиш, захотів – переміг»!», - каже підприємець Олександр.
Ми не можемо так легковажити своїми територіями
«Думаю, що у Львові є деякі політичні діячі, які «виїжджають» за рахунок такої націоналістичної пропаганди. Але насправді, це люди, яким більше немає, що сказати. Шановні мешканці сходу, не «ведіться» на політичну агітацію та деякі новини. Фільтруйте інформаційний потік, будьте розумними, аналізуйте!», - радить активіст Максим.
«Я вважаю, що ми всі маємо об’єднатись і постаратись жити в мирі. Зараз дуже багато провокацій, ведеться можна сказати інформаційна війна - просто кожен з нас (незалежно чи це житель сходу чи заходу) повинен думати про майбутнє наших дітей. Ми все життя прожили на Україні, наша земля годувала нас, то чи варто через провокації втрачати те, що творили наші батьки і діти (я про розбудову незалежності). Україна проходить зараз дуже складний шлях, і кожен з нас повинен докласти зусиль для того, щоб підтримати один одного проти зовнішнього ворога, а не шукати собі ворогів у своєму таборі», - каже домогосподарка Марія.
Думки різняться, але кожний із опитуваних не вважає себе бандерівцем або хоче віддати частину українських земель "дружньому" сусіду. Наші діди та батьки віддали життя за мир в Україні сьогодні. Невже, це все було марно?
